Братина
Брати́на[1] — велика куляста посудина для групового пиття певного колективу[2][3]. Відома з часів Київської Русі, використовувалася на території України до XVIII століття, частування з братини відбувалося по колу, тобто частування «всієї братії». Пиття з братини означало обряд братання і мало сакральний сенс. Пили з братини, черпаючи чарками або ковшами. Братину називали відерною чаркою предків.
Обряд пиття з братини був символом єдності, дружби та вірності. Братину передавали по колу гостей, і кожен гість пив з неї напій (зазвичай вино або пиво), передаючи її від одного сусіда до іншого. Це дійство символізувало давню слов'янську (у тому числі українську) парадигму: «Я тебе покликав на свій хліб-сіль та випити вина. Віднині ти мені став братом!». В результаті обряду братчини забувалися чвари, старі образи та виникало відчуття духовної спорідненості. На виготовлення братин годився будь-який матеріал, наприклад, дерево чи залізо. Але інколи братини робили зі срібла і прикрашали коштовним камінням. Братини оздоблювали різьбою, емалями «яблуками», «лускою», «шишечками», карбуванням. Досить часто на вінцях братин робили написи-заклики до миру та взаєморозуміння і дарували найвизначнішим особам. Такі традиції побутували з часів Київської Русі та закінчуючи XVIII століттям[4].
- ↑ Братина // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ «Братина» — не просто фестиваль…. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- ↑ Український тлумачний словник: Братина. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- ↑ Дмитренко Т. Подарунок з царської руки. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.