Сакральне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
Juan de Juanes 003.jpg
Свята Вечеря, перше таїнство євхаристії (причастя), встановлене Ісусом Христом. Картина Хуана де Хуанеса, XVI століття, Мадрид
 
Категорія КатегоріяP religion world.svg Портал

Сакра́льне, або свяще́нне (від лат. sacrum — святиня, жертва) — характеристика речей, істот, явищ, що стосуються релігійного культу, поклоніння чи найвищих ідеалів; в християнстві зокрема того, що стосується церковних таїнств, що наділене Божою благодаттю. Сенс сакрального розкривається у співвідношенні з профанним.

Трактування сакрального[ред. | ред. код]

Згідно Рудольфа Отто, священним є все самодостатнє, вічне та раціонально непізнаване[1]. Мірча Еліаде стверджував, що сакральним стає те, що виділяється свідомістю як принципово відмінне від людського і космічного[2]. Пауль Тілліх пояснював священне як вияв божественного, в свою чергу розуміючи під Богом предмет граничного інтересу людини[3].

За Емілем Дюркгаймом, в сакральному люди відображають колективні цінності та з його допомогою ідентифікують себе з певною соціальною групою. Тому соціальне і є сакральним, а індивідуальне — профанним[4]. Марсель Мосс вказував, що сакральне стосується священного обміну і сакральним стає все незвичайне, небуденне, що виступає як дар і передбачає жертовний обмін[5].

Сакралізація та десакралізація[ред. | ред. код]

Процес набуття священності, наповнення сакральним характером, називається сакралізацією[6]. Зворотний процес має назву десакралізації[7]. Також можливе повторне набуття сакральності тим, що було десакралізоване — ресакралізація[8].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Otto, R. (1927). DAS Heiige. Über das Irrationale in der Idee des Gottlichen und sein. Gotha: Verchältnis zum Rationalen. с. 5. 
  2. Элиаде, М. (1994). Священное и мирское / М. Элиаде; пер. с фр., предисл. и коммент. Н.К. Гарбовского. Москва: Изд-во МГУ. с. 17–18. 
  3. Динамика веры / Пауль Тиллих. Избранное: Теология культуры. Пер. с англ. Москва: Юрист. 1995. с. 132–215. 
  4. Дюркгейм, Э. (1998). Элементарные формы религиозной жизни. Тотемическая система в Австралии // Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. Москва. с. 227. 
  5. Мосс, М. (2011). Общества. Обмен. Личность. Труды по социально антропологи / М. Мосс; Сост., пер. с φρ., предисловие, вступит, статья, комментари А. Б. Гофмана. Москва: КДУ. с. 134–285. 
  6. the definition of sacralization. www.dictionary.com (en). Процитовано 2019-03-22. 
  7. the definition of desacralize. www.dictionary.com (en). Процитовано 2019-03-22. 
  8. resacralize | Definition of resacralize in English by Oxford Dictionaries. Oxford Dictionaries | English. Процитовано 2019-03-22. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]