Броненосці типу «Кабрал»
.JPG) Зображення «Кабрала»
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Броненосці типу «Кабрал» |
| Будівники: | J. and G. Rennie, Велика Британія |
| Будівництво: | 1864–1866 |
| У експлуатації: | 1866–1882 |
| Побудовано: | 2 |
| Віддано на брухт: | 2 |
| Основні характеристики | |
| Тип: | броненосець з центральною батареєю |
| Водотоннажність: | 1050 тон |
| Довжина: | 48,8 м. |
| Ширина: | 10,8 м. |
| Осадка: | 3,7 м |
| Двигуни: | парові машини |
| Швидкість: | 10,5 вузла |
| Екіпаж: | 125 офіцерів і матросів |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: | Пояс - 76-114 мм1 |
Броненосці типу «Кабрал» — два броньованих корвети із металевим корпусом, спочатку замовлені Парагваєм у 1864 році, але продані Бразилії, коли Парагвай зупинив платежі. Вони служили під час Парагвайської війни 1864–70 років між Бразилією, Аргентиною та Уругваєм проти Парагваю.
Побудовані як броненосці з центральною батарею. Тип «Кабрал» мав дві парові машини, кожна з яких приводила в рух один пропелер.
«Кабрал» був озброєний двома 70-фунтовими нарізними дульнозарядними гарматами Вітворта та двома гладкоствольними 68-фунтовими гарматами, а «Коломбо» мав чотири 120-фунтові гармати Вітворта. Кораблі мали повний броньований пояс ватерлінії з кованого заліза, товщина якого коливалася від 114 мм у центрі до 76 по кінцях корабля.[1]
Обидва кораблі взяли участь у прориві повз Умаїту, який забезпечив захоплення столиці Парагваю Асунсьйону.[2] Водночас відносно велика осадка кораблів не дозволила використовувати їх у подальших бойових діях.
Використовувалися флотом до 1880 року.[3]
- ↑ Gardiner, Robert, ред. (1979). Conway's all the world's fighting ships. 1: 1860 - 1905 (вид. 1. publ). London: Conway Maritime Press. с. 406. ISBN 978-0-85177-133-5.
- ↑ Barros, Aldeir Isael Faxina. A Segunda Passagem de Humaitá (португальською) . Т. 14 (27). Navigator. с. 45—57. ISSN 0100-1248.
- ↑ Barros, Aldeir Isael Faxina (2016). A Marinha Imperial Brasileira no Manduvirá (PDF) (португальською) . Т. 136. ISSN 0034-9860.