Броненосці типу «Кабрал»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення «Кабрала»
Проєкт
Назва: Броненосці типу «Кабрал»
Будівники: J. and G. Rennie, Велика Британія
Будівництво: 1864–1866
У експлуатації: 1866–1882
Побудовано: 2
Віддано на
брухт:
2
Основні характеристики
Тип: броненосець з центральною батареєю
Водотоннажність: 1050 тон
Довжина: 48,8 м.
Ширина: 10,8 м.
Осадка: 3,7 м
Двигуни: парові машини
Швидкість: 10,5 вузла
Екіпаж: 125 офіцерів і матросів
Озброєння:
  • «Кабрал»
  • 2 x 70 фунтові (140 мм) дульнозарядні нарізні гармати
  • 2 x 68 фунтові (206,2 мм) гладкоствольні гармати
  • «Коломбо»
  • 4 x 120 фунтові (178 мм) дульнозарядні нарізні гармати
Бронювання: Пояс - 76-114 мм1

Броненосці типу «Кабрал» — два броньованих корвети із металевим корпусом, спочатку замовлені Парагваєм у 1864 році, але продані Бразилії, коли Парагвай зупинив платежі. Вони служили під час Парагвайської війни 1864–70 років між Бразилією, Аргентиною та Уругваєм проти Парагваю.

Конструкція та опис

[ред. | ред. код]

Побудовані як броненосці з центральною батарею. Тип «Кабрал» мав дві парові машини, кожна з яких приводила в рух один пропелер.

«Кабрал» був озброєний двома 70-фунтовими нарізними дульнозарядними гарматами Вітворта та двома гладкоствольними 68-фунтовими гарматами, а «Коломбо» мав чотири 120-фунтові гармати Вітворта. Кораблі мали повний броньований пояс ватерлінії з кованого заліза, товщина якого коливалася від 114 мм у центрі до 76 по кінцях корабля.[1]

Історія служби

[ред. | ред. код]

Обидва кораблі взяли участь у прориві повз Умаїту, який забезпечив захоплення столиці Парагваю Асунсьйону.[2] Водночас відносно велика осадка кораблів не дозволила використовувати їх у подальших бойових діях.

Використовувалися флотом до 1880 року.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gardiner, Robert, ред. (1979). Conway's all the world's fighting ships. 1: 1860 - 1905 (вид. 1. publ). London: Conway Maritime Press. с. 406. ISBN 978-0-85177-133-5.
  2. Barros, Aldeir Isael Faxina. A Segunda Passagem de Humaitá (португальською) . Т. 14 (27). Navigator. с. 45—57. ISSN 0100-1248.
  3. Barros, Aldeir Isael Faxina (2016). A Marinha Imperial Brasileira no Manduvirá (PDF) (португальською) . Т. 136. ISSN 0034-9860.