Бубенко Роман Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роман Бубенко
Бубенко Роман Васильович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження5 червня 1979(1979-06-05)
Харків, УРСР
Смерть26 липня 2023(2023-07-26) (44 роки)
ПохованняЧернігів
Військова служба
Роки служби2017—2020; 2022—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Танкові війська
Формування
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України (орден Держави)

Рома́н Васи́льович Бубе́нко (1979—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 5 червня 1979 року в Харкові, згодом сім'я переїхала до Сновщини (Чернігівська область). 1996 року закінчив Петрівську середню школу; 1997-го — середнє професійно–технічне училище № 7 міста Щорс, за професією «тракторист–машиніст, лісник». Проходив строкову військову у військовій частині 73448, здобув військову спеціальність механіка–водія танка Т-64Б.

З початком повномасштабного вторгнення призваний до лав 1-ої танкової бригади. В червні 2023-го на Донеччині екіпаж Романа Бубенка прорвав укріплені лінії ворога. Тоді один ворожий танк був пошкоджений, інший знищений; знищено і БМП та 20 окупантів. У липні, також на Донеччині, завдяки роботі Бубенка і побратимів придушено кулеметні та протитанкові засоби військ РФ, ліквідовано спостережний пункт, вороги мусили відійти на інші рубежі. Під час цього виїзду Роман зазнав поранення, проте поле бою не покинув та продовжував керувати діями екіпажу. Після евакуації його доправили до шпиталю, де він помер 26 липня 2023 року[1].

За бажанням рідних похований в Чернігові; кладовище Яцево.[2]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена Золота Зірка (2024, посмертно)[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 11 липня 2024.
  2. У Чернігові попрощалися з захисником Романом Бубенком
  3. Указ президента України №386/2024.

Джерела

[ред. | ред. код]