Будинок Чернігівського повітового духовного училища
| Будинок Чернігівського повітового духовного училища | |
|---|---|
| |
| 51°29′13.794000099991″ пн. ш. 31°17′35.631600099995″ сх. д. / 51.48717° пн. ш. 31.29323° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Чернігів[1] Чернігівська область |
| Тип | будівля і пам'ятка |
| Матеріал | цегла і штукатурка |
| Архітектор | Савицький Дмитро Васильович |
| Дата заснування | 1976 |
  Будинок Чернігівського повітового духовного училища Будинок Чернігівського повітового духовного училища (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок Чернігівського повітового духовного училища — пам'ятка архітектури місцевого значення у Чернігові. Нині тут розміщується приватна школа.
Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75 надано статус «пам'ятника архітектури місцевого значення» з охоронним № 15-Чг — як «Духовне училище».
Будівля має власну «територію пам'ятника» та розташована у «комплексній охоронній зоні пам'яток історичного центру міста», згідно з правилами забудови та використання території. На будівлі не встановлено інформаційну дошку.
Чернігівське повітове духовне училища — середній навчальний заклад — було відкрито 1817 року. На трьох відділеннях (нижньому, середньому та вищому) у 1870 році навчалося понад 300 осіб. До 1871 року духовне училище було розташоване в одному приміщенні з Чернігівською духовною семінарією. 1872 року училищу було виділено один із трьох будинків семінарії, що призвело згодом до будівництва нової будівлі.
1876 року в присутності губернатора Михайла Дарагана та єпископа Серапіона (Маєвського) було закладено нову будівлю для училища у західній частині двору Єлецького Успенського монастиря біля кургану Чорна могила. Архітектор — Дмитро Савицький. Початковий проект реалізовувався купцем Фрумкіним і передбачав П-подібний у плані будинок, але на повну реалізацію не вистачало коштів. Будівля була завершена та освячена в 1879 року. У період 1900—1902 роки до будівлі були прибудовані дві бічні секції, повернуті у бік тилового фасаду. Освячена будівля була у присутності губернатора Євгена Андрієвського та єпископа Антонія (Соколова).
Головний фасад будинку повернутий на схід до вулиці та монастиря. Двоповерховий будинок на цоколі, симетричний, П-подібний у плані. Архітектура будинку відображає один із характерних напрямків у кам'яній забудові Чернігова кінця ХІХ — початку ХХ століть.
Після більшовицької окупації училище було ліквідовано. Потім і до Другої світової війни у будівлі розміщувалася школа імені О. І. Войкова та працювали гуртки палацу піонерів. Після Другої світової війни будинок було передано під гуртожиток обласного ремонтно-будівельного тресту, потім розміщувався Будинок культури будівельників (у центральній частині) та ряд організацій. Потім служило офісним будинком для різних установ, зараз у будівлі розміщується приватна школа.
- ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 899 ЧЕРНІГІВСЬКЕ ПОВІТОВЕ ДУХОВНЕ УЧИЛИЩЕ