Будинок консисторії (Кам'янець-Подільський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок консисторії

Будинок духовної консисторії..JPG

48°40′24″ пн. ш. 26°34′17″ сх. д. / 48.67344444447177665° пн. ш. 26.57152777780578035° сх. д. / 48.67344444447177665; 26.57152777780578035Координати: 48°40′24″ пн. ш. 26°34′17″ сх. д. / 48.67344444447177665° пн. ш. 26.57152777780578035° сх. д. / 48.67344444447177665; 26.57152777780578035
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Місто Кам'янець-Подільський
Адреса пл. Вірменський ринок, 4
Тип пам'ятка архітектури
Стиль класицизм

Будинок консисторії. Карта розташування: Україна
Будинок консисторії
Будинок консисторії
Будинок консисторії (Україна)
Будинок консисторії. Карта розташування: Хмельницька область
Будинок консисторії
Будинок консисторії
Будинок консисторії (Хмельницька область)
CMNS: Будинок консисторії у Вікісховищі

Будинок консисторії — пам'ятка архітектури національного значення у місті Кам'янці-Подільському Хмельницької області (охоронний № 1645[1]). Розташована на площі Вірменський ринок під № 4.

Історія[ред. | ред. код]

У XVIII столітті на місці сучасної будівлі консисторії була ділянка із трьома будинками, два з яких стояли на червоній лінії площі та один — в глибині[1]. Ділянка належала графу Теодорові Потоцькому[2], який подарував цю ділянку, разом із спорудами на ній, Приказу громадської опіки[3] — місцевому державному органові, який займався кредитуванням та благодійністю. Із плином часу ці кам'яниці майже зруйнувалися і 1807 року Приказ продав ділянку, де від споруд лишилися тільки рештки стін та два підвали, міському архітекторові Антонію Тіренбергу[4]. Останній зніс руїни і за два роки[5] збудував тут одноповерховий кам'яний будинок та двоповерховий флігель. Після смерті Тіренберга садибу успадкувала його вдова Шарлотта Тіренберг, яка 1834 року продала її Подільській духовній консисторії[3].

У XIX столітті Кам'янець-Подільський був центром Подільської губернії, а площа Вірменський ринок, де стояла будівля консисторії, — центральною площею міста, її адміністративним та громадським центром. Забудована одно- та двоповерховими кам'яними та дерев'яними будинками площа, площа не відповідала статусу центральної, тому в середині XIX століття будинки на ній почали перебудовуватися у модному тоді стилі класицизму. Першою будівлею, що підпала під реконструкцію, стала будівля консисторії[6]. Проект перебудови розробив архітектор Симеон Учта, який надбудував другий поверх та ще один двоповерховий флігель, у результаті чого будівля набула сучасного вигляду[7]. У головному будинку розмістилася власне консисторія, у флігелі — її архів[3].

Після Лютневої революції, влітку 1917 року[5] в будинку розмістилася міська Рада робітничих та солдатських депутатів, яка 14 листопада того ж року проголосила у Кам'янці радянську владу[5]. У квітні-травні 1919 року в будинку розташовувався перший міськком комсомолу, з 1925 року — окружна міліція[5], пізніше — інші різні установи. 1944 року, після звільнення Кам'янця-Подільського від нацистів, у колишньому будинку консисторії розмістилися спочатку школа № 1, пізніше — ветеринарна та агрономічна школи. У другій половині XX століття будинок орендував радгосп-технікум для гуртожитку при своїй школі підвищення кваліфікації[5].

2000 року будівлю передали Українській автокефальній православній церкві[6], яка відкрила тут храм Богоявлення Господнього[3] (нині її настоятель — Мстислав (Гук)[8][9]). Теперешній настоятель храму отець Мар'ян (Тиркус). З 2019 року після надання православній церкві України [10] томусу, пройшло об'єднання церков і на цей час цей храм Богоявлення Господнього є храмом православної церкви України.

Храм Богоявлення Господнього

Опис[ред. | ред. код]

Будинок кам'яний, двоповерховий, тинькований, у плані досить складний. Загальна площа будівлі становить 610 м²[6]. Підвал та перший поверх мають склепінчасті (коробові та хрестові) перекриття із розпалубками, другий поверх — пласкі. Південно-східне крило будинку перекрите чотирма хрестовими склепіннями, які спираються на центральний гранчастий стовп.

Головний фасад виходить на північ і оздоблений у стилі класицизму міжповерховим профільованим поясом та декоруванням стін першого поверху «під руст». Стриманому оздобленню фасаду будинку надають парадності півциркульні перемички віконних отворів другого поверху та профільований карниз з аттиком, що увінчує головний фасад.

Будинок консисторії — характерна пам'ятка громадської забудови другої половини XIX століття.

Цікавий факт[ред. | ред. код]

Восени 1832 року, коли Подільська духовна консисторія ще розташовувалася у невеличкому будинку при Іоанно-Предтечинській церкві, до неї звернувся відставний майор Олексій Сергійович Некрасов за довідкою про народження і хрещення свого сина, яка була потрібна для вступу хлопчика до гімназії. Ця довідка (рос. «метрическая выпись») наразі є єдиним документальним свідченням про час і місце народження видатного поета Миколи Олексійовича Некрасова[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б ПГиА УССР, 1986, с. 151
  2. Будзей, 2005, с. 44
  3. а б в г Будзей, 2005, с. 45
  4. Топонімічний словник, 2014, с. 72
  5. а б в г д Осетрова Г. На ньому революції печать // Прапор Жовтня. — 1982. — 31 липня.
  6. а б в Духовна консисторія. zruchno.travel. Туристичний портал Zruchno.Travel. Процитовано 23 лютого 2018 року. 
  7. Топонімічний словник, 2014, с. 73
  8. Ковальська О. Ану, отче, дихніть // Експрес. — 2018. — № 30 (9823). — С. 12. — (Ситуація).
  9. Настоятелем храму у Кам`янці став скандальновідомий батюшка Мстислав
  10. Православна церква України. Вікіпедія (uk). 2020-09-04. Процитовано 2020-10-05. 
  11. Будзей О. Кам'янецька «выпись» для Некрасова. www.podolyanin.com.ua. Подолянин. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 23 лютого 2018 року. 

Джерела[ред. | ред. код]