Будинок музики (Порту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок музики
Casa da Musica Porto 2018.jpg

41°09′31″ пн. ш. 8°37′50″ зх. д. / 41.15888611113877715° пн. ш. 8.63071111113887746° зх. д. / 41.15888611113877715; -8.63071111113887746Координати: 41°09′31″ пн. ш. 8°37′50″ зх. д. / 41.15888611113877715° пн. ш. 8.63071111113887746° зх. д. / 41.15888611113877715; -8.63071111113887746
Країна Flag of Portugal.svg Португалія[1][2]
Розташування Cedofeita, Santo Ildefonso, Sé, Miragaia, São Nicolau e Vitóriad[2]
Статус спадщини heritage without legal protectiond
Архітектор Рем Колгас, Ellen van Loond і Office for Metropolitan Architectured
Інженер Arupd
Відкриття 14 квітня 2005
Матеріал бетон
Стиль деконструктивізм
Поверхів 11
Власник Порту

Будинок музики. Карта розташування: Португалія
Будинок музики
Будинок музики
Будинок музики (Португалія)
casadamusica.com

CMNS: Будинок музики у Вікісховищі

Будинок музики (порт. Casa da Música) — громадська споруда в місті Порту, Португалія; за проектом архітектора Рема Колгаса (Нідерланди), що призначена для репетицій та публічних виступів музикантів.

Проектування будівлі почалося в 1999 році після проведення міжнародного архітектурного конкурсу, який виграла архітектурна фірма Office for Metropolitan Architecture, очолювана Ремом Колгасом. Будівництво почалося у 1999 році біля кінцевої трамвайної станції у районі перехрестя Боавішта (Rotunda da Boavista). Будівля була введенна у дію 15 квітня 2005 року.

Історія[ред. | ред. код]

Вид на проспект Боавішта та прилеглий район
Будинок музики у день відкриття (14 квітня 2005 р.)

1 вересня 1998 року Міністерство Культури (Ministro da Cultura) оголосило про будівництво Будинку музики з нагоди визнання Порту як Культурної столиці Європи 2001 року.[3]

Будівельними роботами займалися компанії Arup Group Limited (Лондон) та Afassociados (Порту).[3] Власне будівля була зпроектована нідерландським архітектором Ремом Колгасом у співпраці з Офісом Порту з Міської Архітектури (Porto Office of Metropolitan Architecture), сценічною агенцією Ducks scéno та спеціалістом з акустики Ренцом Ван Люксембургом. Внутрішній вигляд будівлі був розроблений нідерландською фірмою Inside Outside. Інтер'єр будівлі складається з 13-ти поверхонь розміром від 22 х 15 метрів до 65 х 8 метрів.

Місце для будівництва було обрано 8 березня 1999 року на муніціпальній дорозі Боавішта.[3] До цього тут розміщувалася зона відстію для трамваїв. Будівництво відбулося протягом наступних чотирьох років за графіком і коштувало 100 мільйонів євро.

Будинок музики було відкрито 4 квітня 2005 року виступами португальського рок-гурту Клаґа та співака Лу Ріда, а офіційна презентація відбулася наступного дня за участі президента Португалії Жорже Сампаю, прем'єр-міністра Жозе Сократеша та інших відомих оіб.[3][4] Будівля відразу стала місцевою пам'яткою. Зараз це єдиний у світі концертний зал з двома стінами, повністю виготовленими зі скла.[5]

Дизайн будівлі став відомимим у всьому світі. Ніколай Уруссоф, архітектурний критик газети New York Times, визначив його як «найпривабливіший проект коли-небудь збудований архітектором Ремом Колгасом» і зазначив, що це «будівля, інтелектуальний запал якої відповідає її чуттєвій красі». Він також порівняв його з «розкішним дизайном» у Музеї Гуггенхайма Франка Гері в Більбао. Такоож він порівняв Будинок музики з концертним залом Уолта Діснея в Лос-Анджелесі та Берлінерською філармонією.[6]

У вересні 2008 року в Будинку музики виступав Національний Оркестр Порту (Orquestra Nacional do Porto). Для підсилення глядацьких вражень під час виступів використовувалися різноманітні візуальні засоби (світло, проекція зображень).[7] Також у Будинку музики відбувалися вистави та воркшопи для людей з інвалідністю у 2007 та 2008 роках.[8]

Архітектура[ред. | ред. код]

Вестибюль
Вид на головну аудиторію
Стіни VIP-зали з плиткою, розписаною у традиційному португальському стилі азулежу
Інтерактивна комп'ютерна кімната в Будинку музики

Будівля має форму дев'ятирівневого асиметричного багатогранника, вкритого плитами з білого цементу, з хвилеподібними та прямими отворами для вікон.[3] Будівля, до якої можна потрапити сходами у передній частині, стоїть в центрі великої відкритої площі, вкритої жовтим мармуром з відтінком коричневого кольору. Відділена від навколишніх вулиць форма будівлі справляє враження корпусу корабля на березі моря.

Концерти[ред. | ред. код]

24 липня 2018 року у Будинку музики відбувся концерт паризького хлопчачого хору Les Petits Chanteurs de Sainte-Croix de Neuilly під орудою Франсуа Полгара. Хор виступав під своїм португальським ім'ям: Os Meninos Cantores de Paris.[9][10]

Os Meninos Cantores de Paris у Будинку музики (24 липня 2018 року)

Список літератури[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.
  2. а б http://www.wikilovesmonuments.org.pt/
  3. а б в г д Filipe, Ana; Ferreira, João; Filipe, Ana (2011). У SIPA. Casa da Música (IPA.00021031/PT011312040305) (Portuguese). Lisbon, Portugal: SIPA – Sistema de Informação para o Património Arquitectónico. Процитовано 14 April 2017. 
  4. Simas, Richard. Casa Da Música Builds A Home For Experimental Music. Musicworks. Процитовано 22 November 2015. 
  5. Sudjic, Deyan (10 April 2005). We got rid of the shoe box. The Guardian. 
  6. Ouroussoff, Nicolai (25 December 2005). A Vision of a Mobile Society Rolls Off the Assembly Line. New York Times. 
  7. Icdvrat.reading.ac.uk
  8. Icdvrat.reading.ac.uk
  9. http://www.casadamusica.com/agenda/2018/07/24-de-julho-2018-os-meninos-cantores-de-paris/52736/#tab=0
  10. http://www.porto.pt/noticias/casa-da-musica-recebe-meninos-cantores-de-paris-amanha-em-concerto-livre

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fernandes, Fátima; Cannatã, Michele (2002). Guia da Arquitectura Moderna (Portuguese). Porto, Portugal. 
  • Wigley, Mark; Koolhaas, Rem (2008). Casa da Musica (English). Porto: Fundação Casa da Música. ISBN 9789892010106. 

Посилання[ред. | ред. код]