Будівля Державного банку (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будівля Державного банку в Харкові
Будівля у 2013 році

49°59′43″ пн. ш. 36°13′59″ сх. д. / 49.99528° пн. ш. 36.23306° сх. д. / 49.99528; 36.23306Координати: 49°59′43″ пн. ш. 36°13′59″ сх. д. / 49.99528° пн. ш. 36.23306° сх. д. / 49.99528; 36.23306
Статус Пам'ятка архітектури місцевого значення № 78
Країна  Україна
Розташування м. Харків
Тип будівлі банк
Архітектурний стиль ренесанс
Архітектор Роман Голенищев, рек. Олексій Бекетов і Володимира Петі
Матеріал цегла
Перша згадка 1897
Будівництво 1897 — 1900
Перебудова 1932
Стан Хороший
Будівля Державного банку (Харків). Карта розташування: Україна
Будівля Державного банку (Харків)
Будівля Державного банку (Харків) (Україна)
Мапа

CMNS: Будівля Державного банку у Вікісховищі

Будівля Державного банку в Харкові — історична будівля у центрі Харкова у в стилі флорентійського ренесансу. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 78. Знаходиться за адресою площа Театральна, 1.

Історія[ред. | ред. код]

Збудована як двоповоерхова будівля в 1897—1900 роках для відділення Державного банку Російської імперії. Проєкт будівлі створив петербурзький архітектор і інженер Роман Голенищев. Фасад будівлі декоровано крупним рустом, на першому та четвертому поверхах вікна прямокутні, а на другому та третьому аркові. Вхідна група декорована пілястрами, на другому поверсі був невеликий балкон. Над другим поверхом розташовувалась балюстрада і картуш зі щитом. Четвертий поверх прикрашений балюстрадою та пілястрами, над входом великі вікна і напис «Державний банк».

З 1923 року у будівлі містився Державний банк СРСР. У 1932 році за проєктом академіка архітектури Олексія Бекетова та архітектора Володимира Петі було надбудовано два поверхи зі збереженням загального стилю споруди.[1][2] При будівництві нових поверхів вперше було застосовано метод нарощування стен під кришею, яку піднімали домкратами під час кладки[3].

З 1991 року в будівлі міститься Харківське Управління Національного банку України.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе. — Харьков, Фолио, 1998 . — с. 115—116.
  2. Пянида Ю. Б. Композиционные особенности неоренессанса архитектуры Харькова конца XIX — начала XX в. Архивная копия от 23 апреля 2021 на Wayback Machine // Науковий вісник будівництва. — 2018. — Т. 91. — № 1. — С. 67-72.
  3. Театральная площадь. www.streets-kharkiv.info (рос.). Процитовано 1 травня 2023.