Бур'янистий рис

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бур'янистий рис — зазвичай назва всіх видів та різновидностей роду рис (Oryza), які проявляють деякі характерні риси культурного рису, та які ростуть вперемішку із культурим рисом. Популяції бур'янистого рису знайдені в багатьох областях вирощування рису у світі[1][2]. Хоча бур'янистий рис належить до різних видів і підвидів, всі ці рослини поділяють здатність розповсюджувати своє насіння перед збором урожаю. Різновидності бур'янистого рису пристосувалися до широкого ряду природних умов.

Зерна бур'янистого рису часто мають зафарбований червоним кольором перикарп, через це для нього в міжнародній літературі часто використовується термін червоний рис. Цей термін, проте, здається не дуже відповідним, оскільки зерна із червоним перикарпом також зустрічаються у деяких культурних сортів, але відсутні в багатьох бур'янистих формах[3].

У більшості рисових областей розповсюдження бур'янистого рису відбулося після переходу від висаджування розсади рису до прямого сіяння, і стало дуже значним починаючи з середини 1980-х років, особливо в країнах Європи, де вирощуються слабкі напів-карликові сорти підвиду indica[4]. Розповсюдженню загалом сприяє використання комерційно придбаного насіння, що містить зерна бур'янів. Наявність бур'янистого рису повідомлена на 40-75 відсотках рисових полів в європейських країнах[5], 40 відсотках полів в Бразилії[6], 55 відсотках в Сенегалі[7], 80 відсотках на Кубі[8] і 60 відсотках в Коста-Риці[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Parker, C. & Dean, M.L. 1976. Control of wild rice in rice. Pesticide Science 7: 403—416.
  2. Ferrero, A. & Finassi, A. 1995. Viability and soil distribution of red rice (Oryza sativa L. var. sylvatica) seeds. In Med. Fac. Landbouw., Rijksunv. Gent. pp. 205—211.
  3. FAO. 1999. Report of the Global workshop on red rice control. Varadero, Cuba, 30 August-3 September, pp. 55.
  4. Tarditi, N. & Vercesi, B. 1993. Il riso crodo: un problema sempre più attuale in risicoltura. L'Informatore Agrario 11: 91-95.
  5. A. Ferrero: Weedy rice, biological features and control
  6. De Souza, P.R. 1989. Arroz vermelho: um grande problema. Lavoura arrozeira 42: 30-31.
  7. Diallo, S. 1999. Problème posé par le riz rouge en riziculture au Sénégal. Report of the global workshop on red rice control, 30 August-3 September, Varadero, Cuba, 45-49.
  8. Garcia de la Osa, J. & Rivero, L.E. 1999. El arroz rojo. Estudios y perspectivas de su manejo en la produccion arrocera cubana. Report of the Global Workshop on Red Rice Control, 30 August-3 September, Varadero, Cuba. 25-31.
  9. Fletes, M.S. 1999. Evaluation de la maleza arroz rojo (Oryza sativa) en las principales zonas arroceras de Nicaragua. Report of the global workshop on red rice control. 30 August-3 September, Varadero, Cuba. 41-44.

Зовнішні писилання[ред. | ред. код]