Сенегал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Республіка Сенегал
République du Sénégal

Прапор Герб
Девіз: "Un Peuple, Un But, Une Foi"
фр. "Одні люди, одна мета, одна віра"
Гімн: Pincez Tous vos Koras, Frappez les Balafons
Розташування Сенегалу
Столиця Дакар
14°40′ пн. ш. 17°25′ зх. д. / 14.667° пн. ш. 17.417° зх. д. / 14.667; -17.417
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Французька
Державний устрій Напівпрезидентська республіка
 - Президент Макі Салл
 - Прем'єр-міністр Аміната Туре
Незалежність  
 - від Франції 20 червня 1960 
Площа
 - Загалом 196 723 км² (87)
 - Води (%) 2.1
Населення
 - оцінка 2013 р. 13,567,338 (72)
 - Густота 59/км² (137)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $20.504 млрд (109)
 - На душу населення $1,759 (149)
ІРЛП  (2004) 0.460 (низька) (156)
Валюта КФА франк BCEAO (XOF)
Часовий пояс UTC
Домен інтернету .sn
Телефонний код +221
Sahel Map-Africa rough.png
Політичні структури Сахеля
XI-XIII ст.
Імперія ГанаКанемТекрур
XIII-XVIII ст.
Джолоф (Волоф) • Імперія МаліІмперія Сонгай
МосиМіста-держави хаусаБагірмі
ВаданДарфурський султанатСеннар
БорнуСокотоМасинаТакедда
XIX-XX ст.
(Колонії)
Британська колонія Нігерія
Судан (колонія)Французька Західна Африка
Французька Екваторіальна Африка
XX ст.
(Незалежні держави)
СенегалМавританіяБуркіна-Фасо
МаліНігеріяНігер
КамерунЧадСуданЕритрея

Сенега́л або Сенеґа́л, Респу́бліка Сенега́л (фр. le Sénégal), країна на заході Африки на березі Атлантичного океану, межує на півночі з Мавританією, сході — з Малі, півдні — з Гвінеєю і Гвінеєю-Бісау, із трьох сторін охоплює Гамбію; площа 196200 км²; столиця і головний порт Дакар.

Походження назви[ред.ред. код]

Географія[ред.ред. код]

Сенегал
Пейзаж Казаманки
Топографічна мапа Сенегалу
Баобабовий гай

Держава знаходиться в Західній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 480 км, а із заходу на схід — на 720 км. На півночі межує з Мавританією (спільний кордон — 815 км); на сході — з Малі (420 км); на півдні — з Гвінеєю-Бісау (340 км) і Гвінеєю (330 км). В південній частині країни, долину річки Гамбія, займає напіванклав — Гамбія (загальна довжина кордону 740 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, довжина берегової лінії 530 км.

Мавританія Мавританія
Атлантичний океан
Гамбія Гамбія
Gray compass rose.svg Малі Малі
Гвінея-Бісау Гвінея-Бісау Гвінея Гвінея

На території Сенегалу переважають низовини, в окремих місцях височини до 500 м. Клімат субекваторіальний, на півночі — сухий; головна річка — Сенегал; на території країни переважають савани, болота і тропічний ліс на південному заході.

Сенегал розташований на заході африканського континенту. Він розташований між широтами 12 ° і 17 ° північної широти та 11 ° і 18 ° західної довготи.

Сенегал зовні обмежений Атлантичним океаном, на заході, Мавританією, на півночі, Малі на сході, і Гвінея та Гвінея-Бісау на півдні; внутрішньо він майже повністю оточує Гамбію, а саме на півночі, сході та півдні, окрім короткої смуги Атлантичного узбережжя Гамбії.

Сенегальський пейзаж складається головним чином на заході з прокатних піщаних рівнин Сахеля, яка підніметься до передгір'я на південному сході. Північна межа утворена річкою Сенегал, інші річки включають Гамбію та річка Казаманс. Столиця Дакар лежить на півострові Зелений Мис, західній точці континентальної Африці. Великі тварини в Сенегалі майже повністю винищені, але в саванах зустрічаються антилопи, а в глухих місцях ще мешкають шакали , гієни , леопарди і гепарди . Багато дрібних гризунів, птахів, плазунів, комах (в тому числі муха цеце). Прибережні води багаті рибою, включаючи акул.

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Сенегалу

У Сенегалі тропічний клімат з приємним теплом протягом року з чітко визначеними сухим та вологим сезонами, які слідують з північно-східними зимовими та південно-західними влітку вітрами. В сухий сезон (з грудня по квітень) переважають спекотний, сухий вітер харматан.[1] Річна кількість опадів Дакара 600 мм, відбувається в період з червня по жовтень, коли максимальна температура в середньому 30° C і мінімуми 24,2° C; З грудня по лютий максимальні температури становлять в середньому 25,7° C і мінімуми 18° C.[2]

Амплітуда температура вище, ніж на узбережжі (наприклад, середня денна температура в Каолаці та Тамбакунда за травень, є 30° C і 32,7° C, відповідно, порівняно з Дакаром 23,2° C,[3] та опади істотно зростає далі на південь, що перевищує 1500 мм щорічно в деяких областях.

У Тамбакунді, особливо на кордоні з Малі, де починається пустеля, температура може досягати 54° C. Північна частина країни має спекотний пустельний клімат, центральна частина має гарячий посушливий клімат та південна частина має перемінний тропічний вологий та сухий клімат. Сенегал переважно сонячна і суха країна.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Сенегалу

Територія Сенегалу почергово входила до складу Ґани, Текруру, Малі, Джолофу. Від XI ст. розпочинається ісламізація, XV ст. — проникнення європейців і торгівля невільниками. Протягом XIX ст Сенегал був загарбаний Францією, від 1904 — привілейована колонія Сенегал у Французькій Західний Африці. У 1958 — автономна республіка, а у 1960 здобула незалежність, залишається членом французької співдружності. 1960—1980 — президент Сенґор, відбувалася тісна і всебічна співпраця з Францією, Західною Європою, франкофонними африканськими державами. 1960—2000 — при владі представники соціалістичної партії. 1980—2000 — президент А.Діуф, який 1981—1998 намагався створити конфедерацію Сенегамбія. 2000 року президентом стає Абдулай Ваде від Демократичної партії Сенегалу. У 1980-х роках на півдні країни (в Касаманці) діяв Рух демократичних сил Касаманки, остаточне перемир'я з яким було укладено наприкінці 2004 року.

Політична система[ред.ред. код]

Сенегал за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.

Парламент[ред.ред. код]

Політичні партії[ред.ред. код]

На парламентських виборах 24 травня 1998 року до парламенту Сенегалу пройшли наступні політичні партії:

Судова влада[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Українсько-сенегальські відносини[ред.ред. код]

Уряд Сенегалу офіційно визнав незалежність України 2 червня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 25 листопада 1992 року[4]. У Сенегалі (Дакар) діє українське посольство і консульство. Найближче посольство Сенегалу, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія)[4].

Державна символіка[ред.ред. код]

Державний прапор

Державний герб

Державний гімн

Адміністративно-територіальній поділ[ред.ред. код]

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 10 регіонів.

Збройні сили[ред.ред. код]

Чисельність збройних сил у 2000 році складала 9,4 тис. військовослужбовців[4]. Загальні витрати на армію склали 68 млн доларів США[4].

Економіка[ред.ред. код]

Сенегал — аграрна держава. Основу економіки Сенегалу становить вирощування і переробка арахісу, а також зернових, маніоку, бавовни. Важливу роль грають збір ґуміарабіку, розведення худоби, рибальство, видобуток фосфоритів. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 21,5 млрд доларів США (110 місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 1,8 тис. доларів (156 місце в світі)[4]. Промисловість разом із будівництвом становить 27 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 18 %; сфера обслуговування — 55 % (станом на 2006 рік)[4]. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 23 % — промисловість, сфера обслуговування і будівництво; 77 % — аграрне, лісове і рибне господарства (станом на 2006 рік)[4].

Надходження в державний бюджет Сенегалу за 2006 рік склали 2 млрд доларів США, а витрати — 2,4 млрд; дефіцит становив 20 %[4].

Валюта[ред.ред. код]

Докладніше: Валюта Сенегалу

Національною валютою країни слугує франк КФА. За 1 долар США в 2006 році давали 523 африканських франки.

Промисловість[ред.ред. код]

Головні галузі промисловості: харчова, текстильна, хімічна, гірнича і деревообробна.

Гірнича промисловість[ред.ред. код]

Енергетика[ред.ред. код]

За 2004 рік було вироблено 1,5 млрд кВт/год електроенергії (експортовано 0 млн кВт/год); загальний обсяг спожитої — 1,4 млрд кВт/год (імпортовано 0 млн кВт/год)[4].

У 2004 році споживання нафти склало 11 тис. барелів на добу, природного газу — 50 млн м³ (увесь власного видобутку)[4].

Агровиробництво[ред.ред. код]

У сільськогосподарському обробітку знаходиться 55,7 % площі держави[4]. Головні сільськогосподарські культури: арахіс (6 місце у світі), просо, сорго, рис, бавовник, цукрова тростина.

Велике значення має морське рибальство, виловлюють 350 тис. тон риби на рік.

Транспорт[ред.ред. код]

Головний порт — Дакар.

Туризм[ред.ред. код]

Докладніше: Туризм Сенегалу

Сенегал відомий курортною зоною на узбережжі Атлантичного океану.

У 1997 році Сенегал відвідало 420 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 145 млн доларів США[4].

Зовнішня торгівля[ред.ред. код]

Основні торговельні партнери Сенегалу: Франція, Нігерія, Камерун, Італія, Малі.

Держава експортує: рибопродукти, арахіс, фосфати. Основні покупці: Франція (30 %); Італія (13 %); Малі (7 %). У 2006 році вартість експорту склала 925 млн доларів США[4].

Держава імпортує: продукція харчової промисловості, нафтопродукти, машини й устаткування. Основні імпортери: Франція (38 %); Камерун (8 %); Нігерія (7 %), Італія (5 %). У 2006 році вартість імпорту склала 1200 млн доларів США[4].

Населення[ред.ред. код]

Населення держави у 2006 році становило 12 млн осіб (69 місце в світі). Населення Сенегалу в 1956 році складало 2,8 млн осіб; у 1970 році — 3,9 млн осіб; у 1980 році — 5,7 млн осіб. Густота населення: 52,3 осіб/км² (112 місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 32,8 ‰; смертність 9,4 ‰; природний приріст 23,4 ‰[4].

Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 40,8 % (2,5 млн чоловіків, 2,4 млн жінок);
  • дорослі (15-64 років) — 56,1 % (3,3 млн чоловіків, 3,4 млн жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,1 % (0,17 млн чоловіків, 0,20 млн жінок).

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Сенегалу

Рівень урбанізованості в 2000 році склав 45 %[4]. Головні міста держави: Дакар (2 млн осіб разом із передмістями), Туба (430 тис. осіб), Тієс (240 тис. осіб), Рюфіск (190 тис. осіб), Каолак (170 тис. осіб).

Етнічний склад[ред.ред. код]

Головні етноси, що складають сенегальську націю: волоф — 43,3 %, фульбе — 18 %, серер — 14,7 %, фулан, діола, мандінка. Європейців (в основному французів) та ліванців — близько 1 %.

Мови[ред.ред. код]

Докладніше: Мови Сенегалу

Державна мова: французька. Більшість населення розмовляє мовами народів банту (волоф).

Релігії[ред.ред. код]

Головні релігії держави: іслам — 94 % населення, католицтво — 2 %, анімізм.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 59,3 року: для чоловіків — 57,7 року, для жінок — 60,9 року[4]. Смертність немовлят до 1 року становила 52,9 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місто на 1145 жителів; лікарями — 1 лікар на 20 тис. жителів (станом на 1996 рік)[4]. Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 3,7 % від ВВП країни[4].

У 1993 році 51 % населення було забезпечено питною водою[4].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Сенегалі

Рівень письменності в 2003 році становив 40,2 %: 50 % серед чоловіків, 30,7 % серед жінок[4].

Витрати на освіту в 1990 році склали 3,7 % від ВВП[4].

Інтернет[ред.ред. код]

Докладніше: Інтернет Сенегалу

У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Сенегалі користувались 30 тис. осіб[4].

Культура[ред.ред. код]

Докладніше: Культура Сенегалу

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • (англ.) Andrew Francis Clark, Lucie Colvin Phillips: Historical Dictionary of Senegal // African Historical Dictionaries — 2000 — № 65.
  • (англ.) Africa South of the Sahara. 2004. L.-N.Y.: Europa Publications, 2003.
  • (англ.) Tracy David Snipe. Arts and Politics in Senegal 1960—1996 : Africa World Press, 1998.
  • (англ.) Adrian Adams, Jaabe So. A Claim to Land by the River: A Household in Senegal 1720—1994 : New York: Oxford University Press, 1996.
  • (англ.) Catherine Boone. Merchant Capital and the Roots of State Power in Senegal, 1930—1985, Cambridge Studies in Comparative Politics: Political Topographies of the African State, 2002.
  • (англ.) Gilles Pison, Barney Cohen. Population Dynamics of Senegal. Population Dynamics of Sub-Saharan Africa: Africa World Press, 2006.
  • (рос.) Кашин Ю. С. Сенегал. — М. : Наука, 1973. — 64 с.
  • (рос.) Кузнецов Л. М. На самой западной точке Африки. Дакар. — М. : Наука, 1980.


Прапор Сенегалу Це незавершена стаття про Сенегал.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.