Координати: 48°8′19.258800100001″ пн. ш. 27°7′19.678800100006″ сх. д. / 48.13868° пн. ш. 27.12213° сх. д. / 48.13868; 27.12213

Бурленештська ущелина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурленештська ущелина
48°8′19.258800100001″ пн. ш. 27°7′19.678800100006″ сх. д. / 48.13868° пн. ш. 27.12213° сх. д. / 48.13868; 27.12213
Країна Молдова
РозташуванняЄдинецький район
Площа10 га
Статус:геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1]
Бурленештська ущелина. Карта розташування: Молдова
Бурленештська ущелина
Бурленештська ущелина (Молдова)
Мапа

CMNS: Бурленештська ущелина у Вікісховищі

Бурланештська ущелина (рум. Defileul Burlănești) — пам'ятка природи геологічного або палеонтологічного типу в Єдинецькому районі Молдови. Розташована на північний захід від села Бурленешть, на ділянці річки Драбища.[2] Має площу 10 га відповідно до Закону про заповідні території[3] або 42,74 га згідно з останніми вимірюваннями.[2] Об'єктом керує мерія комуни Бурленешть.[3]

Ущелину вперше дослідив геолог Йон Сухов. Утворювався протягом кількох тисячоліть внаслідок поглиблення річки Драбища за рахунок вапнякового масиву баденського віку в нижній частині рифу та волинського віку у верхній частині. Виявлено викопні колонії мшанок.[4]

Ширина ущелини становить близько 140 м. Схили вкривають кілька печер, у яких виявлено крем'яні знаряддя епохи палеоліту та фрагменти кісток давніх тварин.[2]

Разом з ущелинами Фетешть і Трінка утворює природний комплекс Трінка-Фетешть-Бурленешть у басейні річки Драбища.[5]

Охоронний статус

[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 13.03.1962 року № 111 об'єкт взято під охорону держави, а охоронний статус знову підтверджено Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 року № 5 та Законом від 25 лютого 1998 року № 1538 про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам'ятки природи є мерія комуни Бурленешть.[2]

Пам'ятка має освітнє, ландшафтне та туристичне значення та становить науковий інтерес для геологів, археологів, біологів та географів.[2]

Станом на 2016 рік природна територія не має інформаційного щита та маркерів, що розмежовують заповідну територію. Доступ для туристів і любителів відкритий, але не організований.[2]

Галерея зображень

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Stiința. ISBN 978-9975-85-058-2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=311614&lang=1
  2. а б в г д е Postolache та ін., 2016, с. 13.
  3. а б Legea nr. 1538 din 25.02.1998 privind fondul ariilor naturale protejate de stat. Parlamentul Republicii Moldova. Monitorul Oficial. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 7 серпня 2017.
  4. Kravciuk, I. P.; Verina, V. N.; Suhov, I. M. (1976). Заповедники и памятники природы Молдавии. Chișinău: Știința.
  5. Postolache та ін., 2016, с. 21.