Бурса (Новгород-Сіверський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурса
східний фасад Бурси

52°00′32″ пн. ш. 33°17′00″ сх. д. / 52.00889° пн. ш. 33.28333° сх. д. / 52.00889; 33.28333
Статус пам'ятка архітектури національного значення № 850/36
Країна  Україна
Розташування місто Новгород-Сіверський Чернігівська область
Конфесія православ'я
Єпархія Чернігівська єпархія УПЦ (МП)
Тип будівлі церква
Архітектурний стиль бароко
Будівництво 1657 — 1667
Адреса вулиця Пушкіна, 1
Бурса (Новгород-Сіверський). Карта розташування: Чернігівська область
Бурса (Новгород-Сіверський)
Бурса (Новгород-Сіверський) (Чернігівська область)

Бурса — пам'ятка архітектури національного значення в Новгород-Сіверському Чернігівської області.

Історія[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 24.08.1963 року № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'яток архітектури на території Української РСР» («Про впорядкування справи обліку та охорони пам'яток архітектури на території Української РСР») надано статус пам'ятник архітектури республіканського значення з охоронним № 850/6 під назвою Бурса[1].

Встановлено інформаційну дошку.

Опис[ред. | ред. код]

Входить до комплексу Спасо-Преображенського монастиря та музею-заповідника «Слово про похід Ігорів» .

Бурса — рідкісний приклад громадянської архітектури 17 століття. Побудована у період 1657—1667 років на території Спасо-Преображенського монастиря.

Кам'яний, двоповерховий, подовжений прямокутний у плані будинок, з чотирисхилим дахом та люкарним у схилі даху по центру фасаду. Кожен поверх складається з чотирьох великих класних та двох менших приміщень. З боку головного північно-західного фасаду вони з'єднуються із двоярусною галереєю, яка спочатку була відкритою. Головний фасад прикрашений різного розміру нішами та пілястрами, вікна у формі півкола .

Будівля реставрована у період 1954—1958 років. Це були перші справжні наукові дослідження під керівництвом Миколи Холостенка. Тоді зроблено обміри всіх будинків і споруд ансамблю, що збереглися після Другої світової війни.

До 1980 року Петропавлівська трапезна церква, бурса та три корпуси келій були відреставровані і пристосовані під потреби будинку інвалідів, який на цей час містився на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря.

У 1980—1990 рр. співробітники інституту «Укрпроектреставрація» здійснили детальні натурні дослідження всіх оборонних споруд монастиря. Ці дослідження дали вичерпні відомості щодо еволюції головного монастирського в'їзду від XVI ст. та оборонних укріплень усього комплексу, які значною мірою змінюють уявлення, що склалися з цього питання в літературі з історії архітектури[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
  2. Лук'янченко В. Наукові дослідження та реставрація оборонних споруд Спасо-Преображенського монастиря у Новгороді-Сіверському. «З історії української реставрації». Київ: Українознавство, 1996, С. 18-31.

Література[ред. | ред. код]

  1. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 551 НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОЇ БУРСИ БУДИНОК.
  2. Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР, т.4, с.315