Біловарці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Біловарці
Південна околиця села (вигляд з смт Тересви)
Південна околиця села (вигляд з смт Тересви)
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Тячівський район
Рада/громада Біловарська сільська рада
Код КОАТУУ 2124480501
Основні дані
Засноване 1658
Населення 992
Площа 23 км²
Густота населення 43,130 осіб/км²
Поштовий індекс 90562
Телефонний код +380 3134
Географічні дані
Географічні координати 48°01′50″ пн. ш. 23°41′39″ сх. д. / 48.03056° пн. ш. 23.69417° сх. д. / 48.03056; 23.69417Координати: 48°01′50″ пн. ш. 23°41′39″ сх. д. / 48.03056° пн. ш. 23.69417° сх. д. / 48.03056; 23.69417
Середня висота
над рівнем моря
267 м
Місцева влада
Адреса ради 90562, с. Біловарці, вул. Леніна, 56, тел. 4-17-59
Карта
Біловарці. Карта розташування: Україна
Біловарці
Біловарці
Біловарці. Карта розташування: Закарпатська область
Біловарці
Біловарці
Мапа

Біловарці́село в Україні, в Закарпатській області, Тячівському районі.

Населення — 992 особи.


В околицях Біловарців виявлено археологами – поселення рубежу нашої ери дакійської культурної належності.

Біловарці вперше згадуються в 1373 році, а потім у 1415 році під назвою Beelwara, а в 1436 році як Belawar.

Біловарці (Bélavár) є поселенням родини Kirvai на правому березі Тересви, а на лівому березі річки знаходилося поселення Nagykirva (сьогодні Криве), яке також було власністю сім'ї Кірваї.

Цікава історія походження назви села Біловарці, яка згадується на кінець XVI століття як Білий Вар (варош) Білий город. У глибоку давнину село Біловарці було з'єднане із селом Крива і називалось Мале Криве. А потім річка Тересва змінила своє русло і розділила села. За переказом, село купив пан Бейло і записав у книги не стару назву села, а по-угорськи Бейловар-Бейлів варош. На горі голиці пан побудував собі замок. Але він був дуже жорстокий ,примушував селян платити великі податки. Не витримавши утисків, селяни підпалили замок і прогнали пана.

У 1415 році Kiskirvát (Bélavárt) була продана Кірва Ладомером і Михайлом lholci Tatulnak, сину Sandrinnak és Bedőházi Dancsnak, таким чином Біловарці стали власністю родини Долгаї.

В центріі села розташована Біловарська загальноосвітня школа І-ІІступенів. Вважається,що школа була заснована у 1879 році. Першим вчителем був Мельник Юрій, нащадок козаків, який побудував церкву у селі і став першим вчителем.

У школі діє історико-етнографічний музей, який було відкрито у1989 році. Засновником його був Мельник В.М. У ньому зібрано 860 раритетних експонатів : глиняний та скляний посуд, рушники та вишивки, старовинний одяг та взуття, писанки та інше.

в урочищі Біловарець знаходиться унікальне шафранове поле площею 3 га, а також тут водиться червонокнижна ящірка – саламандра та гніздиться орел.

Церква Покрови пр. богородиці. 1899.

У 1751 р. згадують дерев’яну церкву св. Василія Великого, з вежею, двома дзвонами, в поганому стані, прикрашену малими старими образами. Теперішню дерев’яну церкву збудовано в манері наслідування мурованих церков, що було загальною тенденцією кінця 19 – початку 20 ст.

У 1936 р. зрубні стіни споруди поштукатурили. У церкві є майстерно зроблений іконостас з іконами, намальованими в академічній манері, очевидно, в будапештських майстернях початку XX ст. На вежі – два дзвони, один з 1921 p., другий давній з написом латиною: “OPERAVI IN ТЕ DOMINE SPERAVI”.

Нині церква належить православній громаді. У червні 1998 р. освятили хрест і будинок, пристосований під храм греко-католиками.

Посилання[ред. | ред. код]

Погода в селі