Білорічицький архітектурний ансамбль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білорічицький архітектурний ансамбль

50°40′44″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 50.67888888891666710° пн. ш. 31.99055555558333452° сх. д. / 50.67888888891666710; 31.99055555558333452Координати: 50°40′44″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 50.67888888891666710° пн. ш. 31.99055555558333452° сх. д. / 50.67888888891666710; 31.99055555558333452
Країна  Україна
Розташування Чернігівська область
Прилуцький район
Сухополов'янська сільська рада
Білорічиця
Тип пам'ятка
Матеріал цегла і дерево
Дата заснування 1886

Білорічицький архітектурний ансамбль. Карта розташування: Україна
Білорічицький архітектурний ансамбль
Білорічицький архітектурний ансамбль
Білорічицький архітектурний ансамбль (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Білоречицький архітектурний ансамбль[1] — палацово-парковий ансамбль ХІХ століття та пам'ятка архітектури місцевого значення у Білорічиці. Нині у флігелі розташований чинний Свято-Миколаївський православний храм.

Історія

[ред. | ред. код]

Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів від 19.02.1985 № 75 єдиному будинку комплексу, що зберігся, надано статус «пам'ятник архітектури місцевого значення» з охоронним № 27-Чг під назвою «Флігель палацу садиби Рахманових». На будівлі встановлено інформаційну дошку.

1873 року поміщик Рахманов одружується з дочкою декабриста С. Волконського — Оленою Сергіївною Волконською-Кочубею, село Вейсбахівка перейшло в їхнє володіння. У цей період розпочалося створення архітектурного ансамблю.

Комплекс було споруджено наприкінці ХІХ століття у Вейсбахівці (зараз Білорічиця) зведено для проекту архітектора, художника та майстра художньої кераміки Олександра-Едуарда Юлійовича Ягна. Янг також є автором таких проектів: церква-усипальниця декабристів у селі Вороньках (не збереглася) (меморіальний комплекс декабристам), будинок Капніста у селі Великій Обухівці (біля Миргорода), каплиця-усипальниця Кочубеїв у селі Ярославець (біля Кролевця).

Комплекс складався з палацу (1886), готелю, флігелю (1878), пекарні, церкви. З північного боку поєднувався із парком. Зберігся флігель. У плані нагадує українську хату на дві половини. Перший поверх оштукатурений, цегляний, другий дерев'яний. Дах, фриз, віконна лиштва виготовлені з майоліки та теракоти, ним же обкладені колони та печі. Усередині палац та флігель розписував художник В. М. Соколов (1841—1921), товариш з навчання Янга. На другий поверх флігелі вели дерев'яні сходи, прикрашені тригранно-виїмчастим різьбленням поручнів. Різьблення прикрашало і верхні кімнати, дерев'яні стелі з кесонами.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ПЕРЕЛІК ПАМ'ЯТОК ТА ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ м. ЧЕРНІГОВА ЗА ВИДОМ АРХІТЕКТУРІ, ІСТОРИЧНИЙ, МОНУМЕНТАЛЬНОГО МІСЦЯ
  2. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 67-68 БІЛОРІЧИЦЬКИЙ АРХІТЕКТУРНИЙ АНСАМБЛЬ
  3. ФЛІГЕЛЬ САДИБИ РАХМАНОВОЇ Архівовано лютий 1, 2022 на сайті Wayback Machine.