Ващенко Олександр
Ващенко Олександр | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Михайло Килимний і А. Височенко | |||
Народився | 12 вересня 1909 Київ, Російська імперія | |||
Помер | 21 червня 1974 (64 роки) Куритиба, Бразилія | |||
Країна | Бразилія | |||
Діяльність | журналіст, письменник | |||
| ||||
Олекса́ндр Ва́щенко (12 вересня 1909, Київ — 21 червня 1974, Куритиба, Бразилія) — український письменник (псевдонім А. Височенко), журналіст (псевдонім Михайло Килимний).
Народився в робітничій родині. Закінчив семирічку, потім механічно-професійну школу. Заочно навчався в Інституті журналістики. Від 1929 року працював журналістом.
У роки Другої світової війни потрапив у полон, незабаром утік із полону. Побував у Києві, Львові.
Перебував у таборах «Ді-Пі» в Ганновері. 1948 року емігрував до Бразилії. Спочатку поселився в Сан-Пауло, 1953 року переїхав до Куритиби. Там редагував газету націоналістичного напряму «Хлібороб». Майже чверть сторіччя був постійним кореспондентом газети «Свобода».
Олександр Ващенко помер після довгої і важкої недуги на 65-му році життя 21 червня 1974 року о 9-ій годині ранку в одному із шпиталів Куритиби. Його поховали на цвинтарі Аґва Верди в Куритибі, де десять років тому знайшла спочинок його дружина Клавдія.
Автор книг (під псевдонімом А. Височенко):
- «СССР без маски» (Буенос-Айрес, 1951; Вінніпег, 1952),
- «На генеральній лінії» (Париж, 1960).
- Височенко Олександер // Романенчук Богдан. Азбуковник: Енциклопедія української літератури. — Т. 2. — Філадельфія: Видавництво «Київ», 1973. — С. 127.
- В Бразилії помер св. п. Олександер Ващенко, довголітній кореспондент «Свободи» // Свобода. — 1974. — Число 127. — 9 липня. — С. 1.
- Борушенко О. П. Ващенко Олександр // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.