Свобода (газета в США)
Логотип | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Тип | щотижневик | |||
Формат | А4 | |||
| ||||
Власник | Український народний союз | |||
Редактор |
Левко Хмельковський, Петро Часто | |||
Головний редактор | Рома Гадзевич | |||
Засновано | 1893 | |||
Мова | українська (клясична) | |||
Ціна |
$2 за число Звичайна газета на папері з поштовою доставкою: $90 на рік, $80 на рік для членів УНС. Електронна версія газети: $40 на рік, $5 додатково для тих, хто вже передплатив газету на папері. | |||
Головний офіс |
2200 Route 10, P. O. Box 280 Parsippany, NJ 07054 USA | |||
Наклад | 8000 | |||
ISSN | 0274-6964 | |||
| ||||
Веб-сторінка | svoboda-news.com | |||
Свобода у Вікісховищі? | ||||
«Свобо́да» (англ. Svoboda) — найстарша у світі україномовна газета, що виходить безперервно (з 1893 року). Перша українська газета у США, одна з найстаріших українських газет у діаспорі. Офіційний орган Українського Народного Союзу.
Історія[ред. | ред. код]
Спершу двотижневик, з 1894 — тижневик, з 1915 — три рази на тиждень, з 1921 — щоденник у США; ініціатор створення Руського, згодом Українського Народного Союзу, спочатку неофіційний і з 1908 його офіційний орган. З 15 вересня 1893 до червня 1895 виходила у Джерсі-Сіті, пізніше у Шамоківі, Маунт-Кармелі, Оліфанті, Скрентоні, з 1903 у Нью-Йорку, а з 1911 знову в Джерсі-Сіті.
Редактори[ред. | ред. код]
Редакторами «Свободи» були о. Григорій Грушка[1] (до 1895), о. Нестор Дмитрів і о. Іван Констанкевич[2] (до 1897), о. С. Макар (до 1900), о. Іван Ардан (до 1907), Антін Цурковський (до 1909 і 1911), Йосип Стеткевич (1910 і 1912—1919), В. Лотоцький (до 1926), Омелян Рев'юк (до 1933), Лука Мишуга (до 1955), Антін Драган. З 1920-х років співредакторами «Свободи» були серед ін.: В. Кедровський, Є. Ляхович, С. Демидчук; з 1950-х років Іван Коровицький, Лука Луців, І. Кедрин-Рудницький, В. Давиденко, Богдан Кравців, Михайло Сосновський.
У «Свободі» спіпрацювали українські діячі, письменники і журналісти, поміж ними І. Франко, М. Павлик, Володимир Гнатюк, М. Лозинський, Богдан Лепкий, В. Будзиновський, Анатоль Курдидик та інші.
Правопис[ред. | ред. код]
До 1903 року «Свобода» виходила етимологічним, пізніше — фонетичним правописом. Зараз дотримується Харківського правопису. Наклад 19 000 (1973). З 1933 як додаток виходить англомовний «Український Тижневик» — «Ukrainian Weekly», у 1952—53 виходив і літературний додаток — недільне видання. При «Свободі» з'являються також неперіодично додатки еміграційних молодіжних, культурних і громадських організацій.
Видавництво[ред. | ред. код]
У 1896—1906 «Свобода» видала серію популярних книжечок (45 назв), у 1914—16 — просвітніх листків («Видання „Просвіти“ Українського Народного Союзу», 24 назви), згодом кількадесят брошур а книжки поза серіями; з 1915 (разом з Українським Народним Союзом) — низку англомовних видань про Україну (їх авторами серед ін. були: М. Грушевський, Д. Донцов, Д. Дорошенко, Ю. Вернадський, В. Г. Чемберлен, Л. Мишуга, К. А. Меннінґ, А. Драган), у 1963—71 англомовну «Енциклопедію Українознавства» (у 2 тт., вид. НТШ, за ред. В. Кубійовича). У 1914—18 у видавництві «Свобода» виходив журнал для дітей «Цвітка», з 1954 — журнал «Веселка»; 1927—33 ж. для молоді «Juvenile Magazine».
«Свобода» з самих початків стояла виразно на українських національних позиціях, поборювала москвофільство, широко освітлювала і освітлює українське життя на еміграції і в Україні; відіграла видатну роль в поширенні національної свідомості серед українських імміґрантів у США і в їх організації, була головним ініціатором створення центральної української репрезентації, почавши від Американської Руської Народної Ради у 1914 до Українського Конгресового Комітету Америки у 1940, подеколи була їх трибуною чи й органом, підтримувала акції на допомогу Україні і в обороні українців, переслідуваних там окупаційними режимами.
До виникнення української преси і в Канаді, і в Бразилії, «Свобода» обслуговувала ці країни (постійні інформації: «Канадійська Русь» з 1896 і «Вісті з Бразілії», 1897). «Свобода» і її календарі є цінним — іноді єдиним — джерелом вивчення історії українського поселення в Північній і Південній Америці.
15 вересня 1963 року в місті Нью-Йорк (США) український тижневик «Свобода» відзначив своє 70-річчя. З цієї нагоди колектив видання привітали президент США Д. Кеннеді і губернатор Н. Рокфеллер.
На сайті газети «Свобода» розміщено архів усіх випусків газети, починаючи з найпершого. Доступ до архівних випусків — вільний, за винятком номерів газети за поточний рік, які доступні лише передплатникам.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Грушка Григорій Теодорович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 2017-06-01.
- ↑ Констанкевич Іван-Христофор Михайлович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Процитовано 2017-06-01.
Джерела[ред. | ред. код]
- Біловус Л. І. Україномовна періодика у національно-культурному житті української діаспори США (1991—2017 рр.) [монографія] // ТНЕУ, 2017. — 608 с. — ISBN 978-966-654-498-1.
- Михайлин І. Л. Найстаріша україномовна газета з усіх нині існуючих — «Свобода», що видається в США, — відзначає 120-річчя // Україна молода. — 2013. — № 132 (13 вересня).
- Часто П. І. Вільне слово американської України. — Ужгород : TIMPANI; Ню-Йорк : Ukrainian Book, 2012. — 816 с. : іл., фото. — ISBN 978-966-8904-67-7.
- Ясь О. В. Свобода — газета, США // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 481. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свобода (газета в США) |
- Власний сайт газети
- Архів всіх номерів газети з 1893 року
- Архів альманахів «Свободи» — щорічних збірок статей, які видаються з 1903 року
- «Лис Микита» — гумористичний журнал української діаспори в США, який почав видаватися з 1951 року
- «Веселка» — журнал для дітей, який з'явився в 1954 році в редакції «Свободи»
![]() |
Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
![]() |
Це незавершена стаття про українську діаспору. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |