Веслувальний велосипед

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Thys rowingbike

Веслувальний велосипед - це наземний транспортний засіб, що приводиться в дію веслувальними рухами тіла людини. З огляду на положення тіла людини його відносять до лігерадів. Веслувальний велосипед як правило має ручні органи керування: кермо, гальма, пермикач передач. Педалей нема. Ноги спираються на з'єднані між собою підніжки. На відміну від веслувальних човнів, у веслувальному велосипеді людина розміщена обличчям у напрямку руху. Існують найрізноманітніші конструкції веслувальних велосипедів, особливо щодо їхніх рам і механізмів приводу. Але об'єми комерційного виробництва малі у порівнянні зі звичайними велосипедами. Веслувальні велосипеди можуть бути швидшими за інші лігеради, за рахунок більшої потужності, яку здатне розвивати тіло людини під час веслувальних рухів.

Історія[ред.ред. код]

Landskiffs (1927 р.)

Використання веслувальних рухів людини для приведення в дію наземних транспортних засобів започатковане, ймовірно, в 1870-х роках, коли Джордж У. Ли (George W. Lee) використав сидіння, що ковзає, в трициклі.[1] Гонки Дорожній весляр (Roadsculler) проходили в Медісон-сквер-Гарден у 1880 році.[2] Деніел Кемпстер (Daniel. E. Kempster) у 1884 році отримав патент на веслувальний транспортний засіб. Каталог іграшок від ФАО Шварц (FAO Schwarz) в 1911 році рекламував дитячий чотириколісний Гребо-цикл (Row-Cycle), який приводився в рух за допомогою двох вертикальних важелів, а кермувати треба було ногами.[3] У 1920-х роках Манфред Каррі в Німеччині розробив і збудував Landskiff ("сухопутний човен"), чотири-колісний транспортний засіб, котрий в англомовних країнах іменували Rowmobile. Кінохроніка 1937 року показує загребний велосипед, який дуже схожий на сьогоднішні веслувальні велосипеди Craftsbury СС, Rowbike і VogaBike.[4]

Привід і кермування[ред.ред. код]

Декотрі веслювальні транспортні засоби використовують загрібання як човни, в них сила діє лише під час випрямлення тіла, але не під час повернення у вихідну позицію. Інші, найчастіше завдяки системі важелів і колінчастих валів, використовують енергію як випрямлення, так і згинання тіла. Більшість веслювальних велосипедів мають рухоме ручне кермо; більшість також мають рухомі підніжки, але деякі - рухоме сидіння.

На багатьох веслувальних велосипедах руків'я рухаються паралельно одкаковими дугоподібними шляхами завдяки спільному шарніру, закріпленому на рамі. Але існують спроби симулювати складі загребні рухи, що використовуются у веслувальних човнах, наприклад Streetrower і Vogabike. Streetrower має "наразі найбільш природнє виконання веслування з усіх веслувальних велосипедів".[5]

Механічна передача[ред.ред. код]

Веслувальні велосипеди зазвичай мають один з трьох варіантів передачі: ланцюг, система важелів або трос.

Бренд Rowbike використовує ланцюг, задню перекидку ланцюга і відповідний перемикач від звичайного велосипеда. Але ланцюг не ходить по колу, як у стандартному велосипеді. Він циклічно протягується назад і вперед, рухаючи касету зірочок у той чи інший бік. Ланцюг одним кінцем приєднаний до рами, а іншим - до гумової мотузки. Коли гребець тягне назад, ланцюг обертає касету у зчепленні з втулкою, гумова мотузка розтягується, а коли гребець повертається на перед, гумова мотузка зкорочується, натягаючи ланцюг щоб убезпечити його від зісковзання. Усі моделі Rowbikes мають задню перекидку ланцюга, навіть одношвидкістні, бо це необхідно для підтримки правильних напружень у ланцюгу.

До веслувальних велосипедів, які використовують систему важелів відносяться Champiot і Powerpumper. Вони використовують важелі, під'єднаді до колінчастого валу, як у дитячих педальних машинок 1970-х років.

Thys Rowingbike та Streetrower використовують трос, який то намотується, то змотується з котушки. Схожий принцип має педальний велосипед стрінгбайк. Thys називають свою версію зміїною передачею (англ. snek drive).

Тандеми, три- та чотириколесні варіанти[ред.ред. код]

Балансування на двоколісному велосипеді під час веслування вимагає хисту навіть для тренованих велосипедистів. Трицикли і квадроцикли зазвичай важчі, але позбавлені цієї проблеми.[6] Streetrower - це трицикл з двома передніми колесами і одним заднім; Vogatrike теж має три колеса. Ранні квадроцикли під назвою 'Irish Mail' були схожі на залізничні дрезини, які використовували робітники на залізниці під час інспекції колій. Чотириколесний Champiot нагадує машини типу 'Irish Mail', котрі в ролі передачі використовували систему важелів, а не ланцюг.

Thys виробляє веслювальний велосипед тандем.

В Україні[ред.ред. код]

Антропохід 2.1. "ВелоФіт" на Kyiv Mini Maker Faire 2017

Українців з веслувальним велосипедом познайомив Іван Пушечніков у 2007 році у тепепередачі Акули бізнесу (2-й сезон, 3-я серія, телеканал ICTV). Побудована ним експериментальна модель Антропохід 2.1. “ВелоФіт” передана до Державного політехнічного музею при НТУУ КПІ 8 вересня 2017 року.

Дивись також[ред.ред. код]

References[ред.ред. код]

  1. Whitt, Frank Rowland; David Gordon Wilson (1983). Bicycling Science. The Massachusetts Institute of Technology. ISBN 0-262-23111-5. 
  2. The Roadsculler Race at Madison Square Garden. The Daily Graphic (New York City). October 9, 1888. Процитовано 2014-05-17. 
  3. Review of Spring and Summer Goods. Internet Archives. FAO Schwarz. с. 30. Процитовано 24 December 2013. 
  4. A rowing bike appears at the 5:00 mark in this 1937 newsreel, Video title: lehokola a šlapohyby-historie
  5. Peter Eland, in Velovision magazine, September 2007.
  6. Irish Mails