Очікує на перевірку

Винниківський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Винниківський повіт
Округ Львівський
Коронний край size Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорська імперія Австро-Угорщина
Центр Винники

Винниківський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія).

Історія

[ред. | ред. код]

Повіт існував у 18541867 роках. 1854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. 1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Винниківський повіт було приєднано до Львівського, але у структурі судоустрою залишився Винниківський судовий повіт, який існував у 18671918 рр. у складі Львівського адміністративного повіту[1].

У 19081912 суддею у Винниківському судовому повіті був Рак Антін [2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник № 444—445, листопад–грудень 2013 р.
  2. Байцар Андрій. Родина українських патріотів Раків у Винниках // Винниківський вісник № 398-399, грудень 2011 р.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
  • Байцар Андрій. Літопис Винник // Винниківський вісник № 437-438, серпень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник № 444—445, листопад–грудень 2013 р.
  • Байцар Андрій. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник № 446—447, 31 грудня 2013 р.
  • Powiat Winnicki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 549. (пол.)