Винниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ряди бочок під склепінням винниці

Ви́нниця[1], винний погріб, винний льох — погріб для зберігання вина. Тут воно може зберігатись у пляшках для вина, бочках, або ж рідше бутелях, амфорах чи пластикових посудинах. В активних винницях важливі чинники, такі як температура та ступінь вологості підтримуються за допомогою систем клімат-контролю. На противагу їм пасивні винніці таких систем не мають, а їх зазвичай будують під землею, щоб зменшити температурні коливання. Надземні винниці часто називають винними кімнатами (англ. wine room), тоді як маленькі винниці (до 500 пляшок) — винними шафами (англ. wine closet). Господарські приміщення у великих середньовічних будинках, де вино зберігали, за ним доглядали і звідти подавали до столу, називались в Англії словом buttery. Вік деяких великих винниць до 3700 років[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Винниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Wilford, John Noble (22 листопада 2013). Wine Cellar, Well Aged, Is Revealed in Israel. The New York Times. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 26 листопада 2013.