Бочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бочки в центрі культури вина в Шабо

Бо́чка[1], заст. ку́хва[2], ку́фа[3] (від дав.-в.-нім. kuofa[4]) — ємність циліндричної форми (дерев'яні варіанти — з опуклими боками посередині), з двома плоскими днищами. Призначена для транспортування та зберігання рідких та інших речовин. Іноді бочку помилково називають «діжкою»[5], але на відміну від діжки, дерев'яна бочка — це бондарний виріб, що має не прямі, а округлі боки, а також два днища. Бочку можна перекочувати з одного місця на інше і ставити на торці без додаткових опор. Колись бочки виготовляли з дерева в бондарській техніці, зараз матеріалом для них частіше слугує метал або пластик.

Слово бочка походить від прасл. *bъčъ (від ранішої форми *buki) або *bъča, етимологія якого остаточно не з'ясована[6]; пов'язання з «бік», очевидно, є помилковим.

Історія[ред.ред. код]

Класичні дерев'яні бочки

Людство розвивалося і потрібна була тара надійніша та міцніша ніж глиняний горщик. Примітивно видовбана з суцільного стовбура посудина не відповадала вимогам довготривалої експлуатації. Постало питання, як виготовити ємність з окремих деталей, як закріпити дощечки так, що б вони не тільки тримались купи, а й надійно утримували в собі речовини для яких призначена. Рішення було просте і досконале — з допомогою дерев'яних, а пізніше і металевих, кілець. А щоб обручі міцно тримали клепки, посудину робили конусоподібною. Тому в подальшому еволюція бочки привела до симетричної форми, тобто конус був з обох кінців на які набивались обручі, а клепки виготовляли ширшими в середині і вужчими по краях. Так параболічна форма бочки була довершеною і збереглась без змін до наших днів. Найрізноманітніших форм, призначень і розмірів бондарний посуд використовувся до початку ХХ ст. У бондарному мистецтві дерев'яна бочка займала та продовжує займати чи не найпочесніше місце. Жоден з напоїв, чи то вино чи коньяк, ніколи не зможуть знайти тієї пишноти смаку і аромату, який народжується в дубовій бочці.

Конструкція бочки
Виготовлення клепок для винної бочки
Виготовлення бочки
Незавершена бочка

Опис[ред.ред. код]

Бочки бувають різної форми, але зазвичай денце, верх і розріз центральної частини бочки мають форму круга, при цьому діаметр центральної частини більше діаметрів підстави і верху. Раніше бочки виготовляли виключно з дерева, з окремих клепок, стягнених дерев'яним (найчастіше з в'язу або черемхи) або металевим обручем. Традиція бондарного виробництва зберігається і досі.

Дерев'яні бочки[ред.ред. код]

Дерев'яні бочки виготовляють з окремих, припасованих одна до одної дощок (клепок), стягнутих металевими обручами. Далеко не всі породи дерева можуть бути використані для виробництва бочки, найкраще для цього підходить дуб. Обручі роблять з в'язу або ліщини. Клепку для бочок виготовляють шляхом колення колод — це єдиний спосіб зберегти неушкодженими довгі волокна дуба, які гарантують герметичність бочки. Дно складають з донних клепок, з'єднаних між собою дерев'яними шипами.

На бочку насаджують 4-8 обручів. Розташовані ближче до торців називаються уторними (утірними), розташовані в широкій частині («пуку») — пуковими, а розташовані посередині — шийними[7][8][9]. У разі використання 8 обручів між пуковими і уторними знаходяться два шийних обручі, в англійській мові ближчий до пукового називають «французьким» (French hoop), ближчий до уторного — «чвертним» (quarter hoop).

Щоб цідити рідину, у бочці роблять отвір, зазвичай у пуковій частині, але іноді і в донній клепці. Закорковують такий отвір чопом[10], інколи споряджають ємність краном. Дерев'яні бочки й діжки краще зберігаються при постійному режимі вологості. Тому в наливних завжди повинна бути рідина, а сухотарні завжди повинні бути сухими.

Схожі бондарні вироби
  • Діжка — велика дерев'яна або металева циліндрична посудина з плоским дном.
  • Барило — невелика бочка для рідини (найчастіше з дерева), використовується у виноробстві.[11][12]
  • До́шник — велика бочка, великий чан, її як правило монтують у землі, вона призначені для закваски і солінь.[13][14]

Використання[ред.ред. код]

Бочки для зберігання вина

Дерев'яну бочку використовували як ємність щоб зберігати та перевозити харчові продукти — від оселедців та пива до вина та олії. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. В побуті простих людей та моряків невеличка бочка часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи. І, навпаки, стару діжу бідні верстви населення переробляли на постійні стільці, що помітно з картин фламандських та голландських майстрів XVII століття (Адріан Брауер, Адріан ван Остаде).

У Німеччині, де була потреба перевозити нові книжки на далеку відстань з друкарень, як тару використовували бочки, набиті новими виданнями. Саме цей момент став сюжетом гравюри Кристофа Вайгеля «Книготорговець» (альбом «Представники різних професій», Регенсбург, 1698).

Використовували бочку та інші бондарні вироби, щоб міряти сипкі тіла та рідини: кадовби — 8 центнерів, бочка — 40 відер, руська (українська) бочка — 2 півбочки, куфа — 2 бочки, цебер — 3 відра, барило — 18—28 гарнців, ґелетка — 25 кг.[15][16]

Під час штурму фортець колись використовували штурмові бочки, наповнені порохом.

Мовні звороти[ред.ред. код]

  • Мов оселедців у бочці — дуже тісно, дуже багато[1].

У культурі й мистецтві[ред.ред. код]

  • Бочка Лібіха — наочна ілюстрація закону мінімуму Лібіха, яка представляє чинники довкілля у вигляді клепок

Живопис і скульптура[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Бочка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кухва // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Куфа // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  4. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
  5. О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі)
  6. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
  7. Лекция № 10. Технология изготовления бондарных изделий. studfiles.net. Процитовано 3 листопада 2017. 
  8. Бондарное ремесло. Изготовление металлических обручей. sam-stroy.info. Процитовано 3 листопада 2017. 
  9. Упаковка и транспортирование экспортных грузов Изд2. — 1966. — С. 126.
  10. Чіп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Барило
  12. Домашнє виноробство.
  13. Технологія переробки овочів
  14. Квашення капусти
  15. Ізборнік. Міри
  16. Народнi вимiри маси i рiдини

Джерела[ред.ред. код]

  • сборник «Панорама искусств», № 5, М, 1982
  • журнал «Гутен Таг», сентябрь, 1982

Посилання[ред.ред. код]