Бочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стара бочка

Бо́чка[1], заст. ку́хва[2], ку́фа[3] (від давн.в-нім. kuofa[4]) — ємність циліндричної форми (дерев'яні варіанти — з опуклими боками посередині), з двома плоскими днищами. Призначена для транспортування та зберігання рідких та інших речовин. Іноді бочку помилково називають «діжкою»[5], але на відміну від діжки, дерев'яна бочка — це бондарний виріб, що має не прямі, а округлі боки, а також два днища. Бочку можна перекочувати з одного місця на інше і ставити на торці без додаткових опор. Колись бочки виготовляли з дерева в бондарській техніці, зараз матеріалом для них частіше слугує метал або пластик.

Слово бочка походить від прасл. *bъčъ (від ранішої форми *buki) або *bъča, етимологія якого остаточно не з'ясована[6]; пов'язання з «бік», очевидно, є помилковим.

Історія[ред. | ред. код]

Класичні дерев'яні бочки
К. Вайгель «Книготорговець», 1698 р.

У Стародавньому Світі основним посудом для зберігання рідких продуктів (вина, олії, пива) були амфори. Стародавні греки також використовували замість бочок великі глеки — піфоси.

Технологія гарячого гнуття дерева була опанована раніше за всіх кельтами, фінікійцями та єгиптянами, і застосовувалася вона в суднобудівництві[7]. Найдавніші зображення бочок походять з Етрурії і датуються вони VI ст. до н. е.[8], але також поширена гіпотеза кельтського походження бондарства[9]. Римський історик Пліній Старший повідомляє, що бондарство в Європі зародилося в альпійських селах у галлів. Він виділяв три типи бондарів: «звичайних», «винних» і бондарів «великих барил». Давньогрецький географ Страбон пише про дерев'яні πίθοι, обмазані зсередини смолою для запобігання протіканню вина[10].

Дерев'яну бочку використовували як ємність, щоб зберігати та перевозити харчові продукти — від оселедців та пива до вина та олії. У них тримають квашену капусту, огірки, помідори, яблука, кавуни, воду. У побуті простих людей та моряків невеличка бочка часто слугувала за тимчасові меблі — стільці чи столи. І, навпаки, стару бочку бідні верстви населення переробляли на постійні стільці, що помітно з картин фламандських та голландських майстрів XVII століття (Адріан Брауер, Адріан ван Остаде).

У Німеччині, де була потреба перевозити нові книжки на далеку відстань з друкарень, як тару використовували бочки, набиті новими виданнями. Саме цей момент став сюжетом гравюри Крістофа Вайгеля «Книготорговець» (альбом «Представники різних професій», Регенсбург, 1698)[джерело?].

Найрізноманітніших форм, призначень і розмірів бондарний посуд широко використовувався до початку XX ст. Навіть після поширення металевих і пластикових ємностей дере'яні бочки продовжують використовуватися для витримування і зберігання багатьох сортів вин, бренді, пива, які завдяки цьому одержують характерний смак і аромат.

Конструкція бочки
Виготовлення клепок для винної бочки
Виготовлення бочки
Незавершена бочка

Опис[ред. | ред. код]

Дерев'яні бочки[ред. | ред. код]

Див. також: Бондарство

Бочки бувають різної форми, але зазвичай денце, верх і розріз центральної частини бочки мають форму круга, при цьому діаметр центральної частини більше діаметрів основи і верху. Раніше бочки виготовляли виключно з дерева, з окремих клепок, стягнених дерев'яним (найчастіше з в'язу або черемхи) або металевим обручем. Традиція бондарного виробництва зберігається і досі.

Дерев'яні бочки виготовляють з окремих, припасованих одна до одної дощок (клепок), стягнутих обручами. Далеко не всі породи дерева можуть бути використані для виробництва бочки, найкраще для цього підходить дуб. Обручі роблять з сталі, дерев'яні — в'язу або ліщини. Клепку для бочок виготовляють шляхом колення колод — це єдиний спосіб зберегти неушкодженими довгі волокна дуба, які гарантують герметичність бочки. Днища складають з донних клепок, з'єднаних між собою дерев'яними шипами, а потім вирізають відповідно до розмірів дна. Для встановлення днищ на кінцях клепок зсередини нарізають пази — утори.

На бочку насаджують 4-8 обручів. Розташовані ближче до торців називаються уторними (утірними), розташовані в широкій частині («пуку», «опуці»)[11] — пуковими, опуковими, а розташовані посередині — шийними[12][13][14]. У разі використання 8 обручів між пуковими й уторними знаходяться два шийні обручі, в англійській мові ближчий до пукового називають «французьким» (French hoop), ближчий до уторного — «чвертним» (quarter hoop).

Щоб цідити рідину, у бочці роблять отвір, зазвичай у пуковій частині, але іноді і в донній клепці. Закорковують такий отвір чопом[15], інколи споряджають ємність краном. Дерев'яні бочки й діжки краще зберігаються при постійному режимі вологості. Тому в наливних завжди повинна бути рідина, а сухотарні завжди повинні бути сухими.

По закінченні складання бочки піддають нагріву, з метою закріплення форми вигнутих клепок. Окрім того, у процесі нагрівання у внутрішніх шарах дубових клепок утворюються деякі речовини (зокрема елагітаніни), що надають вину горіхових, маслянистих, ванільних, димових смакових ноток. Тривалість і інтенсивність нагріву може різнитися: від легкого (120 °C) до сильного (250 °C) і від 10 до 60 хвилин. Для нагрівання бочок використовують спеціальну жаровню (фр. le foyer de bousinage).

Металева бочка[ред. | ред. код]

Докладніше: Металева бочка

Металева бочка — контейнер циліндричної форми, який використовується для доставки вантажів. Виготовляють їх з холоднокатаної сталі (також щільного картону або пластику), і призначаються вони переважно для транспортування і зберігання рідких і сипких речовин. Здебільшого такі бочки мають стандартний об'єм 208 літрів, що відповідає 55 галонам (США) або 44 імперським галонам (Велика Британія).

Види[ред. | ред. код]

  • Барило, бочонок — невелика бочка для рідини (найчастіше з дерева), використовується у виноробстві[16][17].
  • Бу́та[18] (від фр. boute) — велика бочка об'ємом 300—2000 л, призначена для перевезення вина[19]. Бути роблять зі спеціальних бутових клепок, що мають 210—235 см у довжину, 10—18 см у ширину й 7,5 см у товщину. Також уживана на цукроварнях.[18]

Одиниця вимірювання[ред. | ред. код]

Бочки стандартного розміру слугували для відмірювання рідких і сипких речовин. Від слова «бочка» походять такі назви мір об'єму і маси:

  • Бочка = 2 півбочкам = 40 відрам.
  • Куфа = 2 бочкам[20][21].
  • Барель (англ. barrel — «бочка») — одиниця вимірювання об'єму в системі англійських мір.
  • Тонна (фр. tonne — «винна бочка») — назва однієї метричної і кількох неметричних одиниць маси й об'єму.
  • Тан — старовинна англійська одиниця об'єму.

Обчислення об'єму[ред. | ред. код]

Параметри бочки

Відомо багато способів визначати об'єм дерев'яної бочки. У формулах використовуються такі параметри: L — висота бочки, d — мінімальний діаметр (діаметр днищ), D — максимальний діаметр (у пуковій частині). Більшість цих формул зводяться до наближення об'єму бочки до об'єму циліндра такої ж висоти, але усередненого діаметра між максимальним і мінімальним.

Йоганн Кеплер запропонував таку наближену формулу:

Об'єм обчислюється як сума об'ємів двох зрізаних конусів, з'єднаних основами діаметра D. Отримуваний при цьому способі результат злегка менший від справжнього значення.

Вільям Отред дещо видозмінив її:

Ця формула точно визначає об'єм бочки, профіль якої є дугою еліпса.

Обчислення з використанням інтегралу

Загальна формула бочок використовує визначений інтеграл. Форма будь-якої бочки зводиться до поверхні обертання, утвореної ділянкою кривої і обмеженої двома паралельними площинами, рівновіддаленими від екватора. Об'єм обчислюється таким чином:

Де є площею поверхні круга з радіусом

Бочки для зберігання вина

У культурі, науці й мистецтві[ред. | ред. код]

  • «Розірвана бочка Паскаля» (фр. crève-tonneau de Pascal) — експеримент, що ілюструє однойменний закон[22].
  • Бочка Лібіха — наочна ілюстрація закону мінімуму Лібіха, яка представляє чинники довкілля у вигляді клепок.
  • Бочка Данаїд — символ важкої марної праці. Фразеологізм походить з давньогрецької міфології і пов'язаний з Данаїдами — дочками царя Даная.
  • Глиняна бочка (піфос) була житлом давньогрецького філософа Діогена.

Прислів'я, мовні звороти[ред. | ред. код]

  • Мов оселедців у бочці — дуже тісно, дуже багато[1].
  • Бездонної бочки не наллєш
  • Порожня бочка гучить, а повна мовчить
  • Слабий (слабкий) на утори — невитриманий, неврівноважений (про людину).
  • Наговорити (наплести) сорок бочок арештантів — наговорити дурниць, нісенітниць (синонім — «наговорити сім мішків гречаної вовни»)[23].
  • Як з порожньої бочки — про гучний голос, звук[24].

Загадки[ред. | ред. код]

  • Сам дубовий, пояс в'язовий, а ніс липовий

Інше[ред. | ред. код]

  • Під час штурму фортець колись використовували штурмові бочки, наповнені порохом.
  • Воронячі гнізда на кораблях часто мали вигляд прикріплених до щогл бочок.
  • Бочка — клепаний поплавок (об'ємом до кількох десятків кубометрів), з'єднаний з мертвим якорем, що лежить на ґрунті. Служить в гаванях і на рейдах для стоянки суден.

Галерея[ред. | ред. код]

Живопис і скульптура[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Бочка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Кухва // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Куфа // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  5. О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  7. K. MacNeil. The Wine Bible. — Workman Publishing, 2001. — С. 40.
  8. A. Desbat, Le tonneau antique: questions techniques et problème d'origine, Errance, 1997, P.
  9. Exposition «Et le tonneau fût !». Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 16 квітня 2019. 
  10. Kilby, Kenneth (1971). The cooper and his trade. London. 
  11. Опука // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Лекция № 10. Технология изготовления бондарных изделий. studfiles.net. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 3 листопада 2017. 
  13. Бондарное ремесло. Изготовление металлических обручей. sam-stroy.info. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017. 
  14. Упаковка и транспортирование экспортных грузов Изд2. — 1966. — С. 126.
  15. Чіп // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Барило. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  17. Домашнє виноробство. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 18 травня 2014. 
  18. а б Бута // Російсько-українські словники на R2U.
  19. boute // Encyclopédie Universelle. — 2012.
  20. Ізборнік. Міри. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 20 травня 2014. 
  21. Народнi вимiри маси i рiдини. Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 18 травня 2014. 
  22. Mansfield Merriman. Treatise on hydraulics. — 8. — J. Wiley, 1903.
  23. Сорок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  24. Порожній // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]

  • сборник «Панорама искусств», № 5, М, 1982
  • журнал «Гутен Таг», сентябрь, 1982

Посилання[ред. | ред. код]