Випробування брикетів на водопоглинання та вологостійкість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Випро́бування брике́тів на водопоглина́ння та вологості́йкість


ведуть у посудині, де на спеціальному пристосуванні із сітчастим дном можуть вільно розміститися від 7 до 10 брикетів. Сітчастий пристрій у момент випробування не повинен торкатися дна. Посудину заливають питною або дистильованою водою. Брикети перед укладанням на сітчасте пристосування зважують. Після цього їх занурюють у воду так, щоб сітчастий пристрій не торкався дна посудини (краще на глибині 30 мм від поверхні води). Кам'яновугільні брикети витримують у воді протягом 24 годин, а буровугільні — 2 годин. Після закінчення зазначеного часу сітчасте пристосування із брикетами виймають із посудини. Брикети відстоюють протягом 2 годин і зважують. Вологопоглинання визначають за формулою: Wпогл = 100(m2 — m1)/ m1,

де Wпогл — частка поглиненої брикетом вологи, %; m1, m2 — маса брикетів до і після занурення у воду, кг.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Елишевич А. Т. Брикетирование угля со связующими. — М.: Недра, 1972. (рос.)
  • В. І. Саранчук,М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
  • Сергєєв П. В., Білецький В. С. Дослідження брикетування антрацитових штибів // Збагачення корисних копалин. — 2012. — Вип. 50 (91). — С. 13—16.
  • Смирнов В. О., Сергєєв П. В., Білецький В. С. Технологія збагачення вугілля: [навчальний посібник]. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. — 476 с. — іл.; бібл. 25.