Високоспіновий стан
Високоспіновий стан (рос. высокоспиновое состояние, англ. high spin state) — стан хімічної сполуки, що має максимальне число неспарених електронів, яке визначається електронною конфігурацією та стереохімією.
Спінові стани при описі координаційних комплексів перехідних металів стосуються потенційних спінових конфігурацій d-електронів центрального металу. У багатьох цих спінових станах варіюються між конфігураціями з високим і низьким спіном. Ці конфігурації можна зрозуміти через дві основні моделі, що використовуються для опису координаційних комплексів; теорія кристалічного поля та теорія поля ліганду, що є більш досконалою версією, заснованою на теорії молекулярних орбіт.[1]
Наприклад, для октаедральних комплексів у залежності від кристалічного поля можливими є два спінових стани — низькоспіновий стан і високоспіновий стан.
Такі стани є можливими у випадках, коли найвища заповнена і найнижча вакантна молекулярна орбіталі розділені не сильно, внаслідок чого електрони легко переходять з першої на другу.
Література[ред. | ред. код]
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Miessler, Gary L.; Donald A. Tarr (1998). Inorganic Chemistry (2nd edition). Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Education, Inc. Pearson Prentice Hall. ISBN 0-13-841891-8.
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |