Очікує на перевірку

Науменко Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Володимир Петрович Науменко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Петрович Науменко
Народився29 липня 1954(1954-07-29) (70 років)
Україна, Голінка
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьпоет, журналіст
Alma materЛНУ ім. І. Франка

Володи́мир Петро́вич Нау́менко (нар. 29 липня 1954, Голінка) — український поет, журналіст. Головний редактор журналу «Березіль» (2000).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 липня 1954 в козацькому с. Голінці Бахмацького району Чернігівської області. Родина пережила Голодомор 1932—1933 (дід та бабуся по лінії матері).

1976 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. 1976—1986 — працював кореспондентом, завідувачем сектору культури газети «Соціалістична Харківщина» (тепер «Слобідський край»).

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор поетичних збірок «Вік пелюстки»(1989) та «Заблудлі птахи» (1999), численних публікацій у періодиці. Лауреат Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2004).Лауреат премії імені Дмитра Нитченка(2014). «Золота медаль української журналістики» — нагорода Національної спілки журналістів України (2009). Окремі твори перекладено російською та німецькою мовами.

Із січня 2000 року — головний редактор журналу «Березіль» (до 1991 року виходив під назвою «Прапор»).

Співпрацює із провідними письменниками та поетами.

Двоє синів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Андріяшик Дарина. Чи знайдуть світло заблудлі птахи? — Літературна Україна, 2000, 25 травня.
  • Антонишин Світлана. А під вікном спалахують троянди. — ж. Київ, 2002, № 7-8, с.180.
  • Білоус-Гарасевич Марія. Яка гарна поезія. — В кн.: Ми не розлучались з тобою, Україно, т.2, К., Аконіт, 2003, с.260.
  • Зобенко Марія. Земля, що пам'ятає крила, у поезіях Володимира Науменка. — ж. Вітчизна,

2001, № 5-6,с.138.

  • Кашка Володимир. Заблудлість чи воля? Збірка чи книжка? -ж. Сучасність, 2004, № 2, с.150.
  • Сизоненко Александр. Летят, но не гаснут слова. — Правда Украины, 2000, 20 декабря.
  • Слапчук Василь. Сумирне птаство миру. — ж. Кур"єр Кривбасу, 2002, № 154, с.181.