Фединишинець Володимир Степанович
| Фединишинець Володимир Степанович | |
|---|---|
| Народився |
9 травня 1945 Репинне, Міжгірський район, Закарпатська область, СРСР |
| Помер |
4 жовтня 2018 (73 роки) Ужгород, Україна |
| Країна |
 Україна СРСР |
| Діяльність | письменник, поет, перекладач |
| Alma mater | УжНУ |
| Знання мов | українська, російська, вірменська, угорська і давньоруська |
| Нагороди | |
Володимир Степанович Фединишинець (9 травня 1945 року, с. Репинний Воловецького району Закарпатської області — 4 жовтня 2018, Ужгород) — український письменник та поет.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив філологічний факультет Ужгородського державного університету. Писав українською та російською мовами.
Автор збірок поезій «Білий камінь», «Секунди серця», «Сині серпантини», «Симетрія», «Едельвейси», «Срібні силуети»; повістей та оповідань «Свято білої музейної ворони»; роману «Бранці лісу»; книг для дітей «Михайликові голуби», «Хитрун Мішел», «Півник-скрипаль»; перекладів з вірменської, давньоруської, угорської мов.
З 1989 р. — прихильник ідеології «карпаторусинства», співзасновник «Общества карпатських русинів», яке у 1990 р. звернулося з петицією про надання суверенітету Закарпатській області[1][2]. Пропозиція назвати одну з вулиць Ужгорода на честь Фединишинця викликала протести з боку українських патріотів[3].
Лауреат премій імені Ф. Потушняка та імені О. Духновича.