Міжгірський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжгірський район
Mizhhirskiy rayon gerb.png
Герб
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Закарпатська
Код КОАТУУ: 2122400000
Утворений: 1947 р.
Населення: 47 746 (на 1.6.2017)
Площа: 1166 км²
Густота: 41.3 осіб/км²
Тел. код: +380-3146
Поштові індекси: 90000—90046
Населені пункти та ради
Районний центр: Міжгір'я
Селищні ради: 1
Сільські ради: 22
Смт: 1
Села: 43
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 90000, Закарпатська обл., Міжгірський р-н, смт. Міжгір’я, вул. Шевченка, 97, 2-10-65
Веб-сторінка: Міжгірський район
Голова РДА: Шекета Андрій Андрійович
Голова ради: Ярема Іван Васильович

Commons-logo.svg Міжгірський район у Вікісховищі

Міжгі́рський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця, яка розташована у північно-східній частині Закарпатської області. Міжгірський район розміщений в центрі Українських Карпат. Площа району 1166 км². проживає майже 49,2 тис. осіб у 44 населених пунктах, які об'єднані в 22 сільські та 1 селищну раду. Район межує з Львівською та Івано-Франківською областями та п'ятьма районами Закарпатської області: Воловецьким, Свалявським, Іршавським, Хустським, Тячівським. Районний центр Міжгір'я. Понад 99 відсотків населення району — українці.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований у помірному кліматичному поясі. Позитивна щомісячна температура утримується з другої половини квітня по першу декаду жовтня. Тривалість періоду з температурою вище 10 °C становить 135–155 днів. Зима помірно-морозна, сніжна і довга, продовжується близько 5-5,5 місяців, максимальна температура взимку буває — 32-35°C.

Річні суми опадів досить великі і в зв'язку з цим та зниженим температурним режимом територія гірського району характеризується надмірним зволоженням. Більше половини території (66%) вкрито лісами, сільськогосподарські угіддя становлять 28%, в тому числі рілля — всього 6,9%. Ліси Міжгірщини надані в постійне користування державному підприємству «Міжгірське лісове господарство», лісогосподарському підприємству «Міжгір'ядержспецлісгосп» та національному природному парку «Синевир» За породами лісоутворюючих видів найбільша територія бука — 50% та смереки — 34%.

Район багатий цілющими мінеральними джерелами, яких в районі близько 50. Найвідоміші з них — Соймівське, Келечинське, Вучківське, Верхньобистрянське та Колочавське.

Поряд з санаторієм працює українсько-німецьке підприємство «Сойми-ЛТД» із розливу мінеральної води. Розлив води з Колочавського родовища здійснює підприємство «Бінако».

Територія району багата водними ресурсами. Найбільші річки району — Ріка та Теребля. На відстані 10 км від с. Колочава розташоване штучне Тереблянське водосховище Теребле — Ріцької ГЕС, яке є місцем літнього відпочинку жителів району та гостей нашого краю.

Гордість Міжгірщини — Синевирське озеро. Ця водна перлина знаходиться на висоті 989 метрів над рівнем моря. Озеро виникло внаслідок гірського обвалу в давні часи. Неподалік від Синевирського озера розташований єдиний і унікальний у всій Європі музей лісу і сплаву на Чорній ріці. Тут можна побачити знаряддя праці лісорубів і плотогонів, їх речі побуту, макети плотів тощо. Відвідувачі музею можуть дізнатися чимало цікавого про минуле і сучасне у розробці лісових багатств Карпат.

Природні ресурси Міжгірського району багаті і різноманітні, що забезпечує діяльність різних галузей народно-господарського комплексу в районі. Найбільшим багатством району є ліси. Вони займають 79,0 тис. гектарів., або близько 60 відсотків території району. Переважна частина це хвойні (ялина, ялиця), рідше це змішані ліси — хвойно—букові. Територія району — одна з найбільше екологічно чистих територій України. Відсутність екологічно шкідливих підприємств, значна площа заповідних територій сприяли збереженню природних екологічних систем. У районі є сировинні матеріали для дорожньо-будівельної галузі (пісковик, гравій), є незначні поклади торфу.

Кліматичні умови району надзвичайно сприятливі для рекреаційних і туристичних цілей завдяки мальовничим видам, цілющому повітрю і наявності перепаду висот (для гірськолижного туризму). Природа району — ландшафт, клімат, джерела мінеральних вод, гірське повітря — це ресурси, що мають великий потенціал для розвитку галузі туризму в цілому.

Майже половина території Міжгірського району відноситься до природно-заповідного фонду України. Район володіє значними природними ресурсами дикоростучих плодів і ягід. Щорічно в районі заготовлюється близько 120 тонн грибів, 40 тонн ягід.

Історія[ред.ред. код]

Вперше поселення на місці сучасного районного центру Міжгір'я згадується в історичних джерелах в 1415 році. В 1947 році радянська влада зробила село Волове окружним центром, а в 1953 році уже селище Волове через плутанину кореспонденції з сусіднім селищем Воловець було перейменоване у смт. Міжгір'я. Відтоді ця назва використовується для означення районного центру.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Міжгірського району було створено 49 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 59,19% (проголосували 22 055 із 37 260 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 59,54% (13 131 виборців); Юлія Тимошенко - 16,81% (3 707 виборців), Олег Ляшко - 7,63% (1 683 виборців), Анатолій Гриценко - 3,74% (824 виборців), Сергій Тігіпко - 3,42% (754 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,40%. [1]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селищну раду і 22 сільські ради, які об'єднують 44 населені пункти та підпорядковані Міжгірській районній раді. Адміністративний центр — смт Міжгір'я[2].

Населення[ред.ред. код]

Динаміка чисельності населення[3]

Національний склад населення району за переписом 2001 року[4]

національність чисельність частка
українці 49453 99,1%
росіяни 245 0,5%
цигани 118 0,2%
білоруси 15 0,0%
угорці 8 0,0%
німці 6 0,0%

Культура[ред.ред. код]

Бункер лінії Арпада біля Жорнави

На території району нараховується 14 старовинних церков — пам'яток архітектури. Всі вони побудовані в період XVIII–XIX століть. Найстаріша з них — Миколаївська церква та дзвіниця в с. Подобовець. Вона побудована в 1751 році. У Введенській церкві (1759 р.) в с. Розтока збереглися фрагменти іконостасу XVII століття, а ікона Благовіщення датується 1709 роком.

Серед інших слід виділити церкву Різдва (1780 рік) в с. Пилипець, Миколаївську церкву та дзвіницю в с. Присліп, Святодухівську церкву та дзвіницю в с. Колочава.

До історично-архітектурних пам'яток слід віднести і Лінію Арпада. Це оборонна споруда часів Другої світової війни, значна частина якої збереглася в межах Тереблянської долини району.

В галузі культури та мистецтва району проводиться робота з виконання Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек», «Про державну підтримку клубних установ», районних Програм «Про поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», «Про Програму паспортизацію в районі пам'яток археології та архітектури національного і місцевого значення», «Про Програму збереження культових споруд — пам'яток дерев'яної архітектури району на 20042010 роки» та інших законодавчих документів щодо роботи галузі культури.

На даний час в районі працює центральна районна бібліотека, районна дитяча бібліотека ім. В. С. Гренджі — Донського, районний Будинок культури, дві дитячі музичні школи, 37 бібліотечних та 32 клубні установи у сільській місцевості.

Персоналії[ред.ред. код]

В Міжгір'ї народився поет, публіцист, громадський діяч В. С. Гренджа-Донський, лауреат Шевченківської премії поет Петро Скунць, молодий науковець, письменник Михайло Рошко, поет Олексій Янчик — уродженець Верхнього Студеного, прозаїк Андрій Дурунда народився в Рекітах письменник Володимир Фединишинець родом з Репинного, професор зав. відділенням давньої української літератури інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України Олексій Мишанич з Верхнього Студеного, зав.кафедрою філософії України педагогічної Академії м.Стаханов професор Михайло Шегута з Вучкового, доктор філологічних наук Микола Зимомря з Голятина, звідси і доктор філологічних наук УжДУ Михайло Сюсько, з Ізок декан факультету романо-германської філології УжДУ Степан Бобинець та зав.кафедрою російської філології Іван Сенько, виходець з Міжгір'я доктор історичних наук Микола Вегеш. Голова Центрвиборчкому Михайло Рябець народився в Пилипці.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Воловецький район Львівська область
(Сколівський район)
Івано-Франківська область
(Долинський район
Рожнятівський район)
Свалявський район
Іршавський район
Gray compass rose.svg Тячівський район
Хустський район Тячівський район