Ужгородський національний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ДВНЗ "Ужгородський національний університет"
(УжНУ)

Uzhnu 1.jpg)

Емблема
Герб
Прапор УжНУ
Прапор УжНУ

48°38′ пн. ш. 22°17′ сх. д. / 48.633° пн. ш. 22.283° сх. д. / 48.633; 22.283Координати: 48°38′ пн. ш. 22°17′ сх. д. / 48.633° пн. ш. 22.283° сх. д. / 48.633; 22.283

Девіз Більше знаємо - більше можемо
Засновано 18 жовтня 1945
Акредитація: IV рівня
Ректор Смоланка Володимир Іванович
Студентів: 13 600 (2015р.)
Професорів: 134
Веб-сайт: www.uzhnu.edu.ua
Юридична адреса: 88000, Україна, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 3

Ужгородський національний університет (повна назва — Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет») — український державний вищий навчальний заклад, розташований у місті Ужгороді.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Був заснований 18 жовтня 1945 року. Є одним із класичних університетів України, акредитованих за IV (вищим) рівнем акредитації (ліцензія Міністерства освіти України серії АГ № 582508). Член УАБО.

Кадровий потенціал: 134 доктори наук, професори, 675 кандидатів наук та доцентів. Понад 30 працівників мають почесні звання України, зокрема — заслужених діячів науки й техніки, член-кореспондентів, працівників народної освіти, лікарів, винахідників та журналістів. Кількість студентів становить понад 13 тисяч. Форма навчання: денна та заочна. Підготовка фахівців проводиться за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Терміни навчання: 5-6 років. Форма фінансування: як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок юридичних та фізичних осіб.

В складі університету 21 факультет: біологічний, географічний, гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання, інженерно-технічний факультет, історичний факультет, математичний факультет, медичний факультет, стоматологічний факультет, економічний факультет, факультет здоров'я людини, факультет інформаційних технологій, факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, факультет суспільних наук, факультет іноземної філології, факультет туризму та міжнародних комунікацій, фізичний факультет, факультет міжнародних відносин, філологічний факультет, факультет міжнародної політики, менеджменту та бізнесу, хімічний факультет та юридичний факультет.

Витоки[ред.ред. код]

Будівля факультетів фізики, біології та Зоологічного музею

Ужгородський національний університет - перший в історії Закарпаття вищий навчальний заклад, що пройшов тривалий і тернистий шлях свого становлення. Офіційно був заснований у 1945 році, однак передісторія виникнення першого вишу у краї нараховує кілька століть.

Колегіум отців-єзуїтів у Гуменному (1613–1646 рр.)[ред.ред. код]

Якщо три найстаріші національні університети в Україні – Острозька академія, Києво-Могилянська академія та Львівський імені Івана Франка – ведуть свою історію відповідно від 1576, 1616 та 1661 рр., то за аналогією літочислення зародження вищої освіти на Закарпатті можна виводити від 1613 р.

За сприяння примаса Католицької Церкви, Естерґомського архієпископа, голови ордену єзуїтів в Угорщини Петера Пазманя та з дозволу Св. Престолу, наджупан комітатів Унґ і Земплин граф Георгій Другет 23 листопада 1613 р. дозволив заснувати в м. Гуменному (тепер Словаччина) монастир ордену єзуїтів та колегіум (коледж/вищу гімназію) при ньому.

Засновчу грамоту, яка підтверджувала статус даного колегіуму, граф Георгій Другет видав 2 липня 1615 р. в стінах Ужгородського замку. У 1636 р. граф Іоанн Другет, наджупан комітату Унґ, вирішив перенести єзуїтський орден в Ужгород у приміщення францисканського монастиря, збудувавши для цього поруч ще й приміщення для колегіуму. 31 липня 1640 р. своєю дарчою грамотою Іоанн Х Другет розпоряджається перенести єзуїтську колегію в Ужгород. Того ж року на місці, де нині знаходиться єпископська резиденція на пл. єпископа А. Бачинського, було розпочато будівництво ужгородського колегіуму (вищої гімназії). В 1645/46 рр. за правління його вдови княгині Анни Другет (в дівоцтві хорватки Якушич), єзуїтська колегія остаточно перемістилася в Ужгород. Останнім ректором в Гуменному та першим ректором в Ужгороді мабуть був єзуїт Жіґмонд Коттої.

Колегіум отців-єзуїтів в Ужгороді (1646–1773 рр).[ред.ред. код]

28 квітня 1649 р. австрійський імператор Фердинанд ІІІ Габсбург підтвердив дарчі грамоти Георгія та Іоанна Другетів від 2 липня 1615 та 31 липня 1640 р. про заснований єзуїтський колегіум в Гуменному від 23 листопада 1613 р. Так, для 1 200 жителів Ужгорода та його околиць було відкрито вищу школу – колегіум.

Упродовж XVII ст. колегіум був п’ятикласним. Навчалися 11 предметам, серед яких граматика, поетика, риторика, логіка, фізика, метафізика, теологія тощо.

Завдячуючи «Історії Угорського королівства» Ласло Туроці відомо, що станом на 31 жовтня 1700 р. в єзуїтському колегіумі (вищій гімназії) навчалося понад 200 студентів віком від 21 до 30 років з Ужгорода, комітатів Унґ, Береґ, Уґоча, Сатмар, Мараморош і Саболч. Сьогодні це прикордонні з Україною райони країн-членів Європейської Союзу – Словаччини, Угорщини та Румунії. Колегія поділялася уже на шість класів, викладання в якій забезпечували сім викладачів: Янош Теленді (ректор), Імре Балашгазі (віровчення, Закон Божий), Петер Ґоді (сповідник, духівник), магістр Ґеорґій Абрагамфі (ораторське мистецтво, риторику та поезію), магістр Жігмонд Оноді (мовознавство і граматику), магістр Мігалі Балінтфі, Йокоб Урбановіч.

На момент ліквідації ордену єзуїтів (1773) в колегіумі, яким опікувався тоді латинський єпископ з Еґеру граф Кароль Естергазі, навчалося 150-154 студентів.

Ужгородська королівська католицька вища гімназія (1773–1920 рр.)[ред.ред. код]

1 березня 1775 р. імператриця Марія Терезія передала будівлі колишньої Ужгородської єзуїтської колегії (замок, монастир, школу і костел) у власність Мукачівської греко-католицької єпархії. У замку невдовзі розмістили Ужгородську богословську семінарію для підготовки священиків.

Після того, як у 1778 р. визначили місце під будівництво нової гімназії неподалік від колишньої єзуїтської колегії на місці старої казарми протягом 1783–1785 рр. для гімназії збудували нове приміщення (нині тут розташовано Ужгородський комерційний технікум).

1 жовтня 1893 р. урочисто заклали і освятили фундамент нового приміщення гімназії, офіційне відкриття якого відбулося 11 жовтня 1896 р. На той час у майже 12-тисячному Ужгороді 22 викладачі навчали 577 студентів вищої гімназії. Серед викладачів були вже і п’ятеро докторів наук: Микола Блажовський, Олександр Микита, Василь Іванчо, Шандор Бене та Андрій Новак.

Ужгородська «гімназія Другетів», поряд з богословською та вчительською семінаріями, до 1945 р. залишалися своєрідними вищими навчальними закладами освіти в краї, які готували учителів і священиків. Найславнішими ректорами «гімназії Другетів» від середини ХІХ ст. були І. Чургович, М. Гомічков, Є. Сабов, А. Філеп, А. Волошин. Гімназія мала: 2 363 томи книг (у 1888 р.), кабінет природи, хімічний та географічний кабінети (з 1850-х рр.), історичний музей (з 1871/72 р.) тощо. У 1913 р. викладачами гімназії були 26 осіб, з яких лише четверо доктори наук. В тому числі в ній викладали відомі на той час Михайло Романець, Шандор Фібігер, Олександр Грабар, Іштван Лаудон, Нандор Мартон та ін.

Ужгородська державна реальна руська гімназія (1920–1945 рр.)[ред.ред. код]

У 1920 р. стара гімназія Другетів від нової чехословацької влади отримує назву «Ужгородська державна реальна руська гімназія». Тривалий час (від 1922 до 1938 р.) її директором був уродженець Станіславщини (Івана-Франківщини) Андрій Алиськевич. До 1945 р. її закінчили 1 122 студенти. Серед них – художники Й. Бокшай, А. Кашшай, А. Коцка, губернатори Підкарпатської Русі А. Бескид і К. Грабар, літератори В. Ґренджа-Донський, Ю. Качій, Й. Архій, єпископи О. Стойка та С. Кубіній, церковний історик А. Пекар, науковці Ужгородського університету С. Фодор, С. Штефуровський, Ю. Сак, брати С. і О. Кишки, П. Чучка, В. Ганчин, лікарі О. Фединець, В. Ворохта, журналіст М. Бабидорич.

Тим часом передова інтелігенція краю не перестає вимагати відкриття університету. 27 жовтня 1938 р. комісія Українського академічного комітету в Празі розглянула проект організації Українського університету в Карпатській Україні, до якого мали належати чотири факультети: філософський , правничий, господарський і медичний. 9 березня 1939 р. було розроблено навіть «Проект Закону про заснування в Хусті Українського Державного Університету». Виш мав запрацювати з 1 жовтня 1939 р., але угорська окупація краю в березні цьому перешкодила. У 1941 р. Ужгородська державна реальна руська гімназія була розділена за мовою навчання: в старому приміщенні залишилися студенти, що навчалися угорською мовою, а в приміщення теперішньої Спеціалізованої загальноосвітньої школи № 4 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням словацької мови (побудованої як школа в 1904 р.) проходило навчання студентів цієї ж гімназії руською мовою.

Становлення[ред.ред. код]

Будівля Ужгородської гімназії, тепер - Хімічний факультет УжНУ

19 липня 1945 року Народна Рада Закарпатської України прийняли постанову «Про утворення Закарпато­Українського університету в м. Ужгороді», а 27 вересня наказом уповноваженого НРЗУ у справах освіти Івана Керчі організатором університету призначили філолога та історика Степана Васильовича Добоша.

18 жовтня 1945 року уряд УРСР та ЦК КП(б)У ухвалили спільну постанову «Про відкриття державного університету в  м. Ужгород». Ця дата вважається днем заснування УжНУ.

Університет в Ужгороді починав своє існування з 4 факультетів. У розпорядження університету передавали приміщення колишньої гімназії по вулиці Підгірній, де був актовий і фізкультурний зали, 15 аудиторій, 2 читальні зали, 1 кабінет, та 17 інших приміщень, ву тому числі житлові будинки № 6, 8, 10 по цій вулиці та № 46 по вул. А. Волошина на 35 квартир для професорсько-викладацького складу. 1 лютого 1946 року  навчання розпочали 160 студентів перших курсів чотирьох факультетів: історичного, філологічного, медичного і біологічного. 1 липня того ж року функціонували 15 кафедр на яких працювали1 професор, 9 доцентів, 14 старших викладачів, 11 викладачів, 8 асистентів.

Сучасний вимір[ред.ред. код]

УжНУ сьогодні - це 21 факультет, природничо-гуманітарний коледж, 110 кафедр, а також більше сотні спеціальностей та спеціалізацій. За час свого існування університет підготував понад 70 тисяч фахівців, які працюють в різних куточках України та світу. Ужгородський національний – не лише найбільший навчальний заклад, а й найчисельніша за кількістю співробітників установа Закарпаття. Тут навчається майже 13 тисяч студентів, а їх підготовку здійснюють понад 1300 науково-педагогічних працівників.

Нині виш посідає одне з перших місць серед навчальних закладів Західної України та Карпатського регіону, займає 30 позицію з-поміж 286 вищих навчальних закладів у консолідованому рейтингу ВНЗ України, 27 місце за рейтингом Webometrics, 18 місце в рейтингу прозорості українських університетів, 13 позицію в рейтингу SciVerse Scopus.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

Ужгородський національний університет є членом Асоціації університетів Карпатського регіону (ACRU), яка входить до Асоціації європейських університетів (EUA) та є асоційованим членом Міжнародної асоціації університетів (IAU). Виш співпрацює з понад 90 університетами з різних країн, зокрема з такими, як Карлів університет, Технічний університет у м. Прага (Чеська Республіка),  Університет Корвіна, Університет держави і права ім. Л.Кошута (Угорщина), Кошицький університет ім. П.Й.Шафарика, Університет ім. Я.А.Коменського (Словаччина), Університет м. Орадеа, Клузький університет м. Бабеш-Бояї (Румунія), Інститут германістики Університету м. Ландау, Університет Регенсбургу (Німеччина), Асоціація гомеопатичної медицини м. Рим (Італія), Загребський університет (Хорватія) та іншими.

Університет включено до загальноєвропейського наукового простору, юнаки та дівчата УжНУ мають змогу навчатися в провідних вишах Польщі, Словаччини, Угорщини (Поморська академія, Пряшівський університет, Університет ім. Етвеша Лоранда, Дебреценський університет).

Щороку студенти УжНУ проходять практику за кордоном –  у Словаччині, Німеччині, Туреччині, беруть участь у міжнародних школах, тренінгах, мають можливість ставати стипендіатами й вигравати грантові програми академічних обмінів iмені Фулбрайта (США), Європейського університету Віадріна  у Франкфурті-на-Одері для українських випускників (Німеччина), Літня міжнародна школа у Вільнюсі (Литва) та інших.

Наука[ред.ред. код]

Наукову базу складають науково-дослідні інститути, лабораторії та центри, зокрема, НДІ фізики та хімії твердого тіла, фітотерапії, Карпатознавства, Центральної Європи, україністики ім. Мольнаря,  засобів аналітичної техніки, політичної регіоналістики, мозку, травми, сімейної медицини. Діють науково-дослідні лабораторії фізичної електроніки з лабораторією космічних досліджень, охорони природних екосистем, науково-дослідницький і навчальний центр молекулярної мікробіології та імунології слизових оболонок, Центр гунгарології.

На підставі укладених угод здійснюється міжнародне співробітництво з 86 науковими установами у Словаччині, Угорщині, Румунії, Польщі, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччині, Росії, США, Італії, Литві, Туреччині. Широке міжнародне співробітництво університету сприяє розширенню наукових досліджень у різних галузях знань: фізики, хімії, біології, медицини, філології, археології, проблем Карпатського регіону, тощо.

Медичний факультет

Рада молодих вчених УжНУ здійснює інформаційне та організаційне забезпечення участі молодих науковців і аспірантів в грантах, наукових стажуваннях, конкурсах наукових праць, конференціях. Протягом останніх років молоді вчені вишу неодноразово вигравали гранти Президента України та  стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених, брали участь у міжнародних (наприклад, в Німеччині, Японії, США, Словаччині, Угорщині та інших країнах) та всеукраїнських конференціях.

Нині УжНУ є одним з найбільших патентовласників із захисту оригінальних технічних рішень серед вищих навчальних закладів України. Найбільшу кількість документів на правову охорону на винаходи одержали науковці фізичного факультету – 385, хімічного – 208, медичного – 157, біологічного – 41, інженерно-технічного – 19, факультету післядипломної освіти – 11, математичного – 9, стоматологічного факультету – 3, фізичного виховання і спорту – 2.

Освіта[ред.ред. код]

За 70 років в університеті вироблено власну школу викладання, наукові та освітні традиції. У ньому працює 134 доктори наук, професори, 675 кандидатів наук, доцентів. Тільки протягом останніх  5 років науковці УжНУ видали більше 20 монографій, 17 підручників із грифом МОН України, 276 навчальних посібників, із них 37 – із грифом МОН України. Загалом УжНУ навчає фахівців за 60 спеціальностями (спеціалізаціями) бакалаврату, 43 спеціальностями (спеціалізаціями) освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» та 51 спеціальностю (спеціалізаціями) ступеню «Магістр».

Університет має унікальну, найбільшу в регіоні бібліотеку, яка нараховує 1,7 мільйона видань, серед них – колекцію першодруків, що побачили світ до 1500 року. У бібліотеці діє електронні каталог і бібліотека, а також інтернет-центр та Wi-Fi зона.

Ректори університету[ред.ред. код]

За період з 1945 року і по даний час ректорами університету працювали:

Керівництво університету[ред.ред. код]

Ректор Володимир Смоланка

Ректор Володимир Смоланка, доктор медичних наук, професор.  

Проректор з наукової роботи Ігор Студеняк, доктор фізико-математичних наук, професор.

Проректор з науково-педагогічної роботи Олександр Рогач, доктор юридичних наук, професор

Проректор з науково-педагогічної  роботи та зарубіжних зв’язків  Мирослава Лендьел, доктор політичних наук, доцент

Проректор з науково-педагогічної роботи  Володимир Фекета, доктор біологічних наук, професор

Проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король, доктор фізико-математичних наук, доцент

Структура[ред.ред. код]

Біологічний факультет: м. Ужгород, вул. А. Волошина, 32

+38 (0312) 61-62-38, 61-21-94

[[1]]

Географічний факультет: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, кім. 515

+380 (0312) 64-03-54

[[2]]

Гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання: м. Ужгород, вул.Університетська 14а, кім. 517, 518

+380 (0312) 64-39-60

[[3]]

Економічний факультет: м. Ужгород, вул. Університетська, 14а, ауд. 409

+38 (0312) 64-25-56

[[4]]

Інженерно-технічний факультет  м. Ужгород, вул. Університетська, 14а, к. 309

+380 (312) 64-30-89

[[5]]

Історичний факультет:  м. Ужгород, пл. Народна, 3, кімн. 42

+38 (03122) 3-23-67

[[6]]

Математичний факультет: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, кімната 313

+38 (0312) 64-27-25

[[7]]

Медичний факультет

«Бакалавр»: м. Ужгород, пл. Народна, 1

Тел.: (0312) 23-33-41

[[8]]

Стоматологічний факультет: м. Ужгород, вул. Університетська, 16а

Тел.: (0312) 64-03-61

[[9]]

Факультет здоров’я людини: м. Ужгород, вул. Митна, 29, Кімната №15.

+38 (0312) 64-38-01

[[10]]

Факультет іноземної філології : м. Ужгород, вул. Університетська, 14

(0312) 64-24-42

[[11]]

Факультет інформаційних технологій : м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89а

+38 (0312) 65-52-50

[[12]]

Факультет міжнародних відносин: м.Ужгород, вул.Університетська 14а, ауд. 510

+38 (0312) 64-20-67

f-intrel@uzhnu.edu.ua

Факультет міжнародної політики, менеджменту та бізнесу: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89/а

+38(0312) 61-25-35

[[13]]

Факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки:

м. Ужгород, вул. Собранецька, 148

+38 (0312) 64-22-29

[[14]]

Факультет суспільних наук: м. Ужгород, вул. Університетська, 14, кім. 202

+38 (0312) 64-03-14

[[15]]

Факультет туризму та міжнародних комунікацій : м.Ужгород, вул. Українська 19, каб. № 345

+38(0312) 61-58-68

[[16]]

Фізичний факультет: м. Ужгород, вул. Волошина, 54

+380 (0312) 61-21-93

[[17]]

Філологічний факультет:

м. Ужгород, вул. Університетська, 14, кім. 437

+380 (0312) 64-24-64

[[18]]

Хімічний факультет: м. Ужгород, вул. Підгірна, 46

+380 (3122) 3-50-91

[[19]]

Юридичний факультет: м. Ужгород, вул. Капітульна, 26

+38 (0312) 61-34-78, +380 (312)65-45-47

f-jur@uzhnu.edu.ua, [[20]]

Кафедра фізичного виховання: м. Ужгород, вул. І. Франка, 1, каб.29

[[21]]

Кафедра педагогіки та психології:

м. Ужгород, вул. Заньковецької, 89, кім. 227

+38 (0312) 65-37-31

[[22]]

Природничо-гуманітарний коледж: м. Ужгород, вул. Українська, 19

+38 (0312) 61-33-45

college@uzhnu.edu.ua

Корисні посилання[ред.ред. код]

Адреса приймальної комісії:

м. Ужгород, вул. Університетська, 14, кімн. 228, тел. 64-30-84, 066-5716240, 096-123-89-67, e-mail: admission@uzhnu.edu.ua).

Сторінка для абітурієнтів:

Правила прийому до УжНУ:

Правила прийому до Природничо-гуманітарного коледжу:

Інформація для здобуття ОКР молодшого спеціаліста з одночасним здобуттям

повної загальної середньої освіти за денною формою навчання:

Інформація для вступників за ступенем бакалавра:

Інформація для здобуття ОКР спеціаліста та магістра:

Відомі випускники[ред.ред. код]

Багато випускників університету стали відомими вченими, письменниками, педагогами, державними й громадськими діячами.

Члени академій[ред.ред. код]

Серед них — академіки й члени-кореспонденти Національної академії наук України М. Ф. Шуба, С.П. Вассер (міколог, у 90-х роках був директором Інституту ботаніки НАН України), В. В. Німчук (директор Інституту українсько мови НАН України), Й. Й. Ділунг, Ю. Ю. Керча, Р. І. Костик, В. І. Кошечко, О. В. Мишанич, В. П. Мікловда, В. І. Пехньо, В. І. Фущич, директор Медичного радіологічного наукового центру Російської академії медичних наук, академік РАМН А. Ф. Циб, директор НДЄ офтальмології ім. Філатова І. І. Логай, Клімик Анатолій Улянович.

Лауреати відомих премій[ред.ред. код]

Лауреат Державної премії України, провідний педіатр України П. С. Мощич, директор Спеціальної астрофізичної обсерваторії Російської академії наук, член-кореспондент РАН Ю. Ю. Балега, лауреати Державної премії ім. Т.Шевченка письменник Іван Чендей, поети Петро Скунць, Дмитро Кремінь, Петро Мідянка, колишній міністр охорони здоров'я України М. Є. Поліщук.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У приміщенні головного корпусу університету у червні 2013 року встановлено маятник Фуко.
  • В УжНУ навчається близько 400 іноземних студентів із 15 країн світу.
  • Кожна третя молода людина в місті Ужгороді – студент УжНУ.
  • Наукова бібліотека університету налічує понад 1 мільйон 700 тисяч документів.
  • Бібліотека УжНУ зберігає 26 інкунабул – перших друкованих книг, що побачили світ до 1500 року.
  • У Ботанічному саду університету росте секвойя гігантська, що є найвищим і одним із найстаріших видів дерев на Землі.
  • Зоологічний музей має найкращу в Центральній Європі колекцію хижих птахів і сов (215 експонатів).
  • Археологи УжНУ були першовідкривачами стоянки первісної людини епохи палеоліту поблизу селища Королево, яка є пам’яткою європейського значення.
  • У Лабораторії космічних досліджень – одній із трьох станцій оптичних спостережень за штучними супутниками Землі – розташований найвищий в Україні телескоп.
  • В УжНУ діє найвисокогірніша в Україні біобаза «Колочава».
  • Один із трьох в Україні класів і місць доступу для осіб із вадами зору.
  • Студенти УжНУ 16 вересня 2015 року встановили рекорд з наймасовішого підкорення Говерли. На її вершину піднялися 416 осіб.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]