Координати: 53°53′30.480000100013″ пн. ш. 27°33′6.1200001000011″ сх. д. / 53.89180° пн. ш. 27.55170° сх. д. / 53.89180; 27.55170

Ворота Мінська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ворота Мінська
53°53′30.480000100013″ пн. ш. 27°33′6.1200001000011″ сх. д. / 53.89180° пн. ш. 27.55170° сх. д. / 53.89180; 27.55170
Країна Білорусь
РозташуванняМінськ
Типкомплекс будівельd
Висота30 м
Стильсталінська архітектура[d]
АрхітекторРубаненко Борис Рафаїлович

Ворота Мінська. Карта розташування: Білорусь
Ворота Мінська
Ворота Мінська
Ворота Мінська (Білорусь)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
"Ворота Мінська" на поштовій марці Республіки Білорусь

«Ворота Мінська» — архітектурний комплекс на Привокзальній площі в Мінську, що є двома 11-поверховими будівлями-вежами по кутах 5-поверхових будинків, розташованих симетрично щодо поперечної осі площі (будівля вокзалу — вулиця Кірова).

Через те, що ворота стоять навпроти вокзалу і вздовж автомобільної магістралі їх назвали "В'їзною брамою".

Знак «Історико-культурна цінність» Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 712Г000066
Знак «Історико-культурна цінність» Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 712Г000067

Наприкінці 1940-х розгорнулися роботи з реконструкції Привокзальної площі (архітектор Б. Рубаненко), внаслідок яких створено архітектурний ансамбль площі у стилі сталінського ампіру.

На одній будівлі встановлений трофейний німецький годинник, найбільший у Білорусі, з діаметром циферблату 3,5 м, на іншому — литий герб Білоруської РСР. Також вежі прикрашають скульптури партизанки, колгоспниці, інженера та солдата. У 1972-1975 вони, разом з деякими іншими декоративними елементами, демонтовані через знос матеріалу (бетону) та небезпеку обвалення, але у 2004 відновлено та виготовлено з легшого та міцнішого матеріалу (силуміну).

За зауваженням Юрія Градова, академіка архітектури, заслуженого архітектора Білорусі та учня архітектора Бориса Рубаненка, «в'їзна брама» стала незмінним символом Мінська з тієї причини, що автор проекту зумів відчути і підкреслити дуже важливу історичну паралель: вежі Привокзальної площі прийняли і веж старовинного мінського Замчища, які теж були свого часу в'їзними воротами. І ця архітектурна та історична спадкоємність надала їм особливої переконливості та привабливості.

Література

[ред. | ред. код]
  • Архітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. — Мн. : БелЭн, 1993. — 620 с. — ISBN 5-85700-078-5.