Всесвітня Хартія природи

Всесвітня Хартія природи — міжнародний декларативний документ, прийнятий і урочисто схвалений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 28 жовтня 1982 року. Вона проголошує 5 «загальних принципів збереження природи, відповідно до яких повинна бути направлена та оцінена будь-яка діяльність людини, що стосується природи»:

1. Природу потрібно поважати та не порушувати її основні процеси. 
2. Генетична основа життя не повинна бути в небезпеці; рівні популяції життя всіх життєвих форм, диких і домашніх, повинні бути принаймні збережені на рівні, необхідному для виживання, потрібні для цього середовища існування потрібно охороняти.
3. Ці принципи охорони природи застосовуються для всіх частин земної поверхні, суші та моря; особливий захист повинен бути наданий унікальним районам, типовим представникам усіх видів екосистем і середовищам існування всіх рідкісних видів або видів, що зникають. 
4. Екосистеми та організми, а також земні, морські й повітряні ресурси, що використовуються людиною, повинні управлятися таким чином, щоб можна було забезпечити й зберегти їхню оптимальну продуктивність, але без втрат для цілісності тих екосистем або видів, з якими вони існують.
5. Природа повинна бути захищена від деградації, спричиненої війною чи іншими ворожими діями.

Сто одинадцять членів проголосувало «за», 1 проти (США), 18 утрималися.

Література

• Всесвітня Хартія природи [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Посилання

• Текст на the UN.org [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
• Monitoring Ecological Change [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] by Ian F. Spellerberg