Вулиця Поворотна (Львів)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вулиця Поворотна Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Знесіння |
| Район | Личаківський |
| Колишні назви | |
| Крива, Закрут | |
| польського періоду (польською) | Zakręt, Krzywa |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 130 м |
| Координати початку | 49°51′20″ пн. ш. 24°03′08″ сх. д. / 49.855806° пн. ш. 24.052278° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′20″ пн. ш. 24°03′14″ сх. д. / 49.855722° пн. ш. 24.053972° сх. д. |
| поштові індекси | 79024[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Підприємства | приватна малоповерхова |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7513030 |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Поворотна — вулиця в Личаківському районі Львова, у місцевості Знесіння. Пролягає від вулиці Новознесенської до вулиці Корейської[2][3].
Історія та забудова[ред. | ред. код]
Виникла на початку XX століття у межах селища Знесіння, у 1931 році зафіксовано її офіційну назву — Крива. У 1933 році вулицю перейменували на вулицю Закрут[4]. Сучасна назва — з 1950 року[5].
Вулиця забудована одноповерховими конструктивістськими будинками 1930-х років, є також і сучасні приватні садиби[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поворотна вул. postcode.in.ua. Поштові індекси України. Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 20 липня року.
- ↑ Вулиця Поворотна на мапах Google. maps.google.com. Google Maps. Процитовано 20 липня року.
- ↑ Вулиця Поворотна на мапах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 20 липня 2018 року.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 145.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 48.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Л. : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Л. : Світ, 2001. — 128 с. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вулиця Поворотна. www.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 20 липня 2018 року.
| ||||||||||