Візуальна комунікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Візуа́льна комуніка́ція — зв'язок шляхом засобів візуалізації, що визначається як передача ідей та інформації у формах, які можна прочитати або розглянути. Візуальна комунікація частково або повністю покладається на зір[1], і в основному представлена ​​або виражена двовимірними зображеннями. Вона включає в себе: знак, типографіку, графіку, графічний дизайн, ілюстрацію, промисловий дизайн, рекламу, цифрову анімацію та електронні ресурси. Вона також досліджує ідею, що візуальне повідомлення[2] супровідного тексту має велику силу інформувати, освічувати, або переконувати людину чи людей.

Огляд[ред.ред. код]

Інтерпретація зображення людиною-реципієнтом є суб'єктивною. Так, оцінка візуального зв'язку у дизайні — хороший чи ні — в основному не базується на вимірюванні розуміння глядачами[3] власних естетичних та / або художніх уподобань, оскільки не існує універсально узгоджених принципів краси і потворності. Виняток становлять двовимірні зображення, є й інші способи виразити інформацію візуально — жести і мова тіла, анімація (цифрова або аналогова), і кіно. Візуальна комунікація електронної пошти та текстового середовища зазвичай виражається за допомогою кодового малюнку, смайлів, і вбудованих цифрових зображень .

Термін «Візуальна презентація»[4] використовується для позначення фактичного подання інформації через видиме середовище, таке як текст або зображення. Останні дослідження в області були зосереджені на веб-дизайні і графічно-орієнтованих можливостях. Графічні дизайнери також використовують методи візуальної комунікації у своїй професійній практиці. Візуальна комунікація у всесвітній мережі, мабуть, чи найважливіша форма комунікації, коли користувачі знаходяться он-лайн. Оглядаючи інтернет, очі як основний орган чуття, виконують важливу візуальну функцію для представлення сайту з огляду його вмісту.

---

Око Гора часто згадується як символ візуальної комунікації. Це, як кажуть, уявлення затемнення, а корони навколо зіниці, як корони навколо Сонця під час сонячного затемнення.

Важливі постаті[ред.ред. код]

Олдос Гакслі високо цінується як один з найвідоміших дослідників візуальної комунікації та теорій пов'язаних із зором. Ставши майже сліпим у підлітковому віці внаслідок хвороби, це спонукалой його стати одним з найбільш обізнаних людей, які коли-небудь вивчали візуальну комунікацію. Його робота включає в себе важливі романи на тему нелюдських аспектів науково-технічного прогресу, найбільш відомі «Чудовий Новий Світ» і «Мистецтво Бачити». Він описав «можливість бачити» як результат вибору та сприйняття. Одина з його найвідоміших цитат «Чим більше ви бачите, тим більше ви знаєте.»

Макс Вертґеймер — батько гештальтпсихології (Gestalt — форма або образ), акцентує на просторі, на його властивості групування як цілісного сприйняття за подібністю форми чи кольору . Дивлячись на продовження, закриття і групи фігури, людська уява добудовує графічні елементи у цілість.

Вивчення візуальних комунікацій[ред.ред. код]

Вивчення візуальної комунікації[5] передбачає ознайомлення з основами фізики світла, анатомію та фізіологію очей, когнітивні теорії і теорії сприйняття, теорії кольору, гештальтпсихологію, естетику, природні структури читання, принципи проектування, семіотику, переконання, дії камери / зйомки і типи зображень, і т.д.

Візуальна комунікація відбувається не лише через картини, графіки та діаграми, а й також через знаки, сигнали і символи .

Сприйняття (perceive) та тлумачення (interpret)[ред.ред. код]

Аналіз зображень[ред.ред. код]

Зображення можна проаналізувати з різних точок зору, наприклад, є шість основних пунктів представлених Полом Мартіном Лестером[6].

Примітки[ред.ред. код]

  1. David Sless (1981). Learning and visual communication. p.187
  2. Kenneth Louis Smith (2005). Handbook of visual communication: theory, methods, and media. p.123. ISBN 978-0-8058-4178-7
  3. Jorge Frascara (2004). Communication design: principles, methods, and practice. p.68
  4. Jamieson, G. H. Visual Communication: More Than Meets the Eye. Bristol: Intellect Books, 2007. ISBN 978-1-84150-141-3. p.16.
  5. Kenneth Louis Smith (2005). Handbook of visual communication: theory, methods, and media. Routledge. p. 12. ISBN 978-0-8058-4178-7
  6. Paul Martin Lester. Visual Communication: Images with Messages. Belmont, CA: Thomson Wadsworth, 2006. ISBN 978-0-534-63720-0

Посилання[ред.ред. код]