Вікторія Лебович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:04, 2 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лебович Вікторія
Народилася 9 серпня 1958(1958-08-09) (65 років)
Ужгород, Українська РСР, СРСР[1]
Громадянство Угорщина Угорщина
Діяльність мовознавиця, усна перекладачка, шкільна вчителька
Alma mater УжДУ (1977) і ELTE Faculty of Humanitiesd (1982)
Заклад Будапештський університет
Нагороди
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Вікторія Лебович (угор. Lebovics Viktória; народилася 9 серпня 1958) — угорський мовознавець, завідувач кафедри української філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша[2].

Біографія

Вікторія Лебович народилася 9 серпня 1958 року.

Освіту здобула 1977 року в Ужгородському державному університеті за фахом англійської мови та літератури, а у 1982 році закінчила Будапештський університет за фахом російської, англійської та української філології.

У 1984 році вона починає роботу в Будапештському університеті на кафедрі російської філології, де були окремі дисципліни з української мови. У 1995 році ця кафедра отримала назву кафедри східнослов'янської та балтійської філології, на якій викладась і українська філологія. Після створення у 2002 році кафедри української філології Вікторія Лебович викладає на ній.[3]

У 2001 році захистила докторську дисертацію «Образ „москаля“ в українській літературі першої половини XIX ст. (у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка і Гулака-Артемовського)» та стала доктором філософії PhD з філологічних наук.

Тривалий час була старшим викладачем кафедри української філології гуманітарного факультету.

У 2019 році Вікторія Лебович стала завідувачкою кафедри української філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша[2]

Підготувала докторку філософії — Sajtos Natália.

Вікторія Лебович є Головою угорської асоціації україністів, членкинею Новітнього філологічного товариства, віце-президенткою Фахового об'єднання конференції перекладачів.

Вікторія Левович спільно з Іриною Осиповою є авторкою першого підручника для вивчення української мови в Угорщині «Доброго дня, Україно!», який пізніше видавався невеликим накладом в Україні.[4]

Також вона є співавторкою низки статей в «Енциклопедії світової літератури» (Világirodalmi Lexikon)[5]

Науковий доробок

  • Лебович В., Осипова І. Доброго дня, Україно: підр. — Будапешт: Bölcsész Konzorcium, 2006. — 355 с. — ISBN 963-9704-41-5
  • Лебович В. Роль и место перевода в обучении язику // Slavica quinqueecclesiensia II. — l996. — Р. 365—373
  • Лебович В. Образ москаля в пьесе Г. Квитки-Основьяненко «Сватання на Гончарівці»" // Studia Slavica Hungarica. — 2000. — 45. — Р. 175—190

Нагороди

Примітки

Джерела