Вікіпедія:Адміністративна гарячка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Адміністрати́вна гаря́чка (англ. Adminitis) — у Вікіпедії — особливий стан свідомості, характерний для користувачів, які володіють адміністраторськими повноваженнями. Суть цього стану полягає у постійному захопленні від своєї влади над іншими учасниками.

Клавіатура хворого на адміністративну гарячку

Хворий адміністратор вважає, що наданий йому спільнотою статус дозволяє рефлекторно визначати правих і неправих в будь-якому конфлікті і нещадно карати того, хто здався йому винним. Характерна особливість «гарячкового» світосприймання проявляється в усвідомленні хворим зловживального характеру своїх дій, збалансованому непохитною упевненістю, що всі його дії направлені тільки на благо Вікіпедії в цілому.

Девіз хворого адміна: «Зараз я розберуся, хто винен і покараю всіх, хто під руку попаде!»

Легкі форми виліковуються попередженням, важкі — зняттям повноважень.

Опис у літературі[ред. код]

У літературі стан адміністративної гарячки вперше описав Ф. Достоєвський у романі "Біси" (вжито термін захват (рос. восторг))

« ...поставте яку-небудь найостаннішу нікчемність в продажу яких-небудь паскудних квитків на залізницю, і ця нікчемність негайно ж визнає себе в праві дивитися на вас Юпітером, коли ви підете узяти квиток, pour vous montrer son pouvoir. "Дай, мов, я покажу над тобою мою владу"... І це в них до адміністративного захвату доходить... En un mot, я ось прочитав, що якийсь дячок, в одній з наших закордонних церков, - mais c'est très curieux, - вигнав, то-є вигнав буквально з церкви одне чудове англійське сімейство, les dames charmantes, перед самим початком пісного богослужіння, - vous savez ces chants et le livre de Job… єдино під тим приводом, що "вештатися іноземцям по російських церквах є непорядок, і аби приходили в показаний час..." і довів до непритомності... Цей дячок був в припадку адміністративного захвату et il a montré son pouvoir[1]
Оригінальний текст (рос.)

...поставьте какую-нибудь самую последнюю ничтожность у продажи каких-нибудь дрянных билетов на железную дорогу, и эта ничтожность тотчас же сочтет себя в праве смотреть на вас Юпитером, когда вы пойдете взять билет, pour vous montrer son pouvoir. «Дай-ка, дескать, я покажу над тобой мою власть»… И это в них до административного восторга доходит…En un mot, я вот прочел, что какой-то дьячок, в одной из наших заграничных церквей, — mais c'est très curieux, — выгнал, то есть выгнал буквально из церкви одно замечательное английское семейство, les dames charmantes, пред самым началом великопостного богослужения, — vous savez ces chants et le livre de Job… единственно под тем предлогом, что «шататься иностранцам по русским церквам есть непорядок, и чтобы приходили в показанное время…» и довел до обморока… Этот дьячок был в припадке административного восторга et il a montré son pouvoir

 »
  1. цитата за [1]