Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Вихідний код

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сирцевий кодВихідний код[ред. код]

"Сирцевий код" - це ОД без АД. Термін "Вихідний код" є найбільш вживаним, зокрема в науковій та технічній літературі, та відомий в масах. Хто придумав "сирцевий код" неясно, як і неясно, що це за слово, бо його не існує.

до відома, в нас було обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Сирцевий код → Програмний код, де розглядався і варіант Вихідний код — учасники відкинули його, як надмірно двозначний. Я б погодився, бо з точки зору компілятора/транслятора - це якрах вхідний код--Deineka 15:01, 1 червня 2011 (UTC)
ну так, слово "вихідний" має значення як "початковий", так і "кінцевий", не бачу в цьому проблеми. Вже скільки років словосполучення "вихідний код" вживається як найпоширеніший переклад до source code, і всі розуміли, про що іде мова.
І що, якщо мені якесь слово, вживання якогось терміна в українській мові не подобається, я можу придумати інше, придумати якісь аргументи, і позамінювати це слово усюди у вікіпедії? Як щодо Вікіпедія:Жодних оригінальних досліджень? Alecs 16:34, 1 червня 2011 (UTC)
давайте менше емоцій, більше до діла. Вам при обґрунтуванні номінації варто було почати з посилань на "наукову і технічну літературу". Пошук гугл по книжкам дає одну назву з використанням вашого терміну - Кунгурцев О. Б. Мови об’єктно-орієнтованого програмування - стор. 143, у інших випадках Вихідний код використовується в інших значеннях. Як на мене, говорити про сталість вживання підстав мало. Скоріше за все, Алексей Кунгурцев не так опікувався українською термінологією, як просто необхідністю викласти зміст роботи. Вихідний код - це переклад російського исходный код, і не дуже вдалий, бо з втратою церковнослов'янського присмаку і появою двозначності.--Deineka 14:43, 7 червня 2011 (UTC)
На вихідний щось знайду в ел. вигляді. В ХНУРЕ у нас в усіх медичних вказівках, публікаціях, підручниках тощо вживається саме "вихідний код". І всі мої україномовні знайомі програмісти теж вживають саме так. А Ви можете надати хоч якісь АД вживанню "сирцевий код"? Взагалі, звідки це слово взялося? Alecs 22:31, 7 червня 2011 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За - сирцевий код взявся з гумору ліноксоїдів:), там люблять такі новоутворення, я за те щоб перейменувати хоча б у вихідний код, оскільки останній широко вживається на відміну від сирцевого. Програмний код, як я уже написав на сторінці обговорення сам вважаю недоречним, а ось вихідний більш однозначний і зрозумілий. Volodimirg 11:05, 8 червня 2011 (UTC)
    до речі не скажете, як ви будете перекладати з англійської output code? це поняття трапляється на кожному кроці в техніці і інформатиці--Deineka 15:05, 9 червня 2011 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти вихідного коду, бо це невдалий і вторинний переклад з російського терміну. Невдалий тому що дуже двозначний, вторинний тому що исходный код - це загалом доволі вільний переклад source code. Вихідний код може вживатися по факту, але це вживання з когорти кальки і суржика: так я погоджуюсь, і калька і суржик у нас доволі поширені.З цієї точки зору сирцевий код є цілком прийнятним терміном і вдалим українським перекладом: він зберігає дещицю оригінального смислу і краплину оригінального звучання. Але якщо товариство хоче простоти і ясності, я б скоріше погодився на термін текст програми. По перше він присутній у літературі помітно більше ніж вихідний код. По друге, у понятті ми маємо страву саме з текстом, тобто написами призначеними для очей людини, а не з кодом, як у випадку об'єктного коду чи байт-коду.--Deineka 22:17, 8 червня 2011 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Вихідний код звучить якось штучно, як і сирцевий. Мені більше подобалась калька з англійської - "джерельний", хоча теж відчувалось щось не те. Текст програми - чудова ідея. По-перше зникає завумне слово "код". А по-друге, зразу стає очевидною відмінність від всякого роду об'єктних та байт-кодів. По-третє - поняття вживане. --Буник 15:02, 9 червня 2011 (UTC)
згоден, можливо, найкращий варіант все таки текст програми. І по авторитетних джерелах виходить і по однозначності....Volodimirg 15:05, 9 червня 2011 (UTC)
Це неправильна калька, правильна — «код-джерело», до речі, Мейнарович і Кратко деякі сполучення «source ***» уже перекладають як «***-джерело», правда не для «source code», але текст програми вони підтримують. Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:13, 17 червня 2011 (UTC)
«

source code - початковий текст [програми] # комп'ютерна програма, написана (мовою програмування) програмістом, або згенерована застосуванням. Початковий текст програми можна відкомпілювати за допомогою компілятора в об'єктний чи навіть у машинний код або виконуваний інтерпретатором.[1]

  1. Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький. Англо-Український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. — СофтПрес. — С. 552. — ISBN 966-530-070-9.
»

Це якщо раптом хтось захоче згадати АД. --Буник 15:07, 9 червня 2011 (UTC)

до цього твору треба ставитися з певною обережністю, там на першій сторінці зазначено що це переклад з російської. Авторам можна подякувати за розкриття абревіатур з ІТ, але на роль законодавця в українській термінології Пройдакову і Теплицькому зарано--Deineka 16:03, 9 червня 2011 (UTC)
  • варіант текст програми мені теж набагато більше подобається ніж те, що є зараз Alecs 20:10, 9 червня 2011 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти узаконена, так би мовити, гра слів--Albedo 16:56, 4 липня 2011 (UTC)

Source tree[ред. код]

Більшості подобається варіант "текст програми". Як тоді буде звучати термін source tree? PS: Сирцеве дерево це взагалі ппц повний :/ Alecs 19:31, 13 червня 2011 (UTC)

Файлова ієрархія текстів програми. --Буник 20:16, 13 червня 2011 (UTC)
питання поставлене правильно: при розгляді термінології мають бути розглянуті можливі способи її використання на предмет конфліктності, чим більше тим краще. Якщо визнавати сирцевий код легальним українським перекладом (нмд цьому нема перешкод), тоді Source tree перекладається саме як сирцеве дерево. Які тут проблеми, я не бачу: нормальний процес конструювання похідних понять, термін проходить випробовування на смислові навантаження.
Натомість вихідний код і вихідне дерево не витримують, бо родова травма конфлікту з output code та output tree нікуди не ділися --Deineka 22:20, 14 червня 2011 (UTC)
Якщо обігравати «джерело», то, думаю, «джерельне дерево» згодиться... Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:13, 17 червня 2011 (UTC)
Взагалі якщо обігрувати і обирати між сирцевим та джерельним, то вже краще джерельний. Але якщо орієнтуватися на вживаність і авторитетні програми, "текст програми" - підтверджено АД плюс найбільш однозначніше. Volodimirg 07:36, 17 червня 2011 (UTC)
можна ще "дерево текстів (програм)" Volodimirg 14:41, 30 червня 2011 (UTC)

Ґуґл пошук[ред. код]

Надумав провірити за Ґуґлом посилання на даний неологізм

  • Сирцевий код: Приблизна кількість результатів: 1,030 (0.12 сек.) (строго по виразу: Приблизна кількість результатів: 598 (0.10 сек.)). Причому більша частина посилань пов'язана з вікіпедією, тобто за 5-ть років існування даної статті в вікіпедії, даний термін так і не набув поширення в користувачів інтернету. У нього є лише кілька прихильників, які і пропагують його.
  • Джерельний код: Приблизна кількість результатів: 54,900 (0.11 сек.) (строгий пошук: Приблизна кількість результатів: 1,570 (0.08 сек.)) - як бачимо джерельний більше має права на існування. Більшість посилань пов'язані з різноманітними форумами і блогами.
  • Початковий текст програми: Приблизна кількість результатів: 16,300 (0.11 сек.) - більшість посилань не пов'язані з програмуванням. Строгий пошук: Приблизна кількість результатів: 701 (0.14 сек.).

Далі лише по строгому пошуку:

  • "Текст програми" - Приблизна кількість результатів: 54,000 (0.10 сек.) - ну це зрозуміло більш поширене.
  • "Твірний код"- Приблизна кількість результатів: 116 (0.13 сек.) - явно не підтримуються, більшість посилань це словники або статті, де твірний код подається як 3-4-те значення.
  • "Початковий код програми" - Приблизна кількість результатів: 9,480 (0.09 сек.) - додав при пошуку програми, оскільки на "початковий код" багато лишніх посилань, зокрема, на фільми.
  • "Вихідний код програми" - Приблизна кількість результатів: 35,600 (0.12 сек.)
  • "Програмний код": Приблизна кількість результатів: 30,000 (0.10 сек.) - теж доволі багато, але зі свого досвіду скажу, що не дає однозначності, неможливо розрізнити чи це уже код після компілятора чи текст програми. Приклад наводив в обговоренні. Речення "Код програми високої мови більший за код програми низької мови" - явно неправильне стосовно тексту програми. Оскільки текст програми менший, а після компілятора сам розмір програми більший.

Отже і того найбільш вживані за строгим пошуком є: Текст програми - 54,000, вихідний код програми - 35,600 (мінус неоднозначність), програмний код -35,600 (дуже сильна неоднозначність), "початковий код програми" - 9,480, "Джерельний код" - 1,570. Так, що "Текст програми" найбільш вживаним, лише незручно записувати source tree, що можна записувати як запропонував Буник як "Файлова ієрархія текстів програми". На крайній випадок вже краще джерельний код, щоправда від "джерельне дерево" :( щось коробить і гугл видає лише 5-ть результатів. Хоча вже краще ніж дерево сирців. "Дерево джерел" - видає уже десь 50-т значень:). Можна ще "початковий код" і відповідно "дерево початкового коду" --- Volodimirg 14:05, 30 червня 2011 (UTC)

Пошук Гугла не є авторитетним для Вікіпедії, якщо мова не має чітких норм (як схоже у цьому випадку, де АД не надані). Переважна кількість авторів мало або зовсім не піклується про коректність термінології. Якщо існує калька з російської, вона часто переважає, оскільки українська мова досі перебуває під значним тиском російської.
На має глибоке переконання, термінологія, особливо щодо базових понять, має бути перевірена на (1) чіткість (тобто однозначність і несуперечність) (2) здатність природно творити похідні поняття, які використовуються в індустрії і галузі. Тобто треба пройтися по поняттях source model, source tree, non-source form тощо, і — дати переклади, бо все одно їх доведеться давати. Наскільки я бачу, лише джерельний код та сирцевий код відповідають цим вимогам, своєрідній перевірці на вошивість.
І тому те, що в українському перекладі GPL використовується саме термін сирцевий код багато значить (важлива не кількість, а якість!). По-перше тому, що текст укладений людьми, які нечужі до програмування і у правових питаннях (і там і там потрібні чіткість термінології). По друге, спільнота вільного програмного забезпечення певно є найавторитетнішою у галузі, оскільки власницькі корпорації не дуже охоче говорять про свій сирцевий код (і частіше навіть забороняють його торкатися).
І окремо уточнення. Я вище висловився, що текст програми краще за вихідний код, в принципі я держусь тієї думки, бо вихідний код нікуди не годиться. Але вимушений уточними, що іноді source code (який визначається як природній засіб для внесення змін) буває саме у формі кодів : наприклад форми і звіти, які є невід'ємною частиною програм, у багатьох пакетах змінюються через спеціальний інтерфейс і зберігаються у бінарному виді чи/та у БД, і інших засобів редагування, ніж через наданий інтерфейс, може просто не існувати.--Deineka 04:34, 4 липня 2011 (UTC)
  • Підсумок пропозиція не підтримана--Deineka 22:50, 21 липня 2011 (UTC)