Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Бахчисарайський мир 1681 р.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИР 1681 р.

– мирний договір між Османською імперією та Кримським ханством, з одного боку, і Рос. д-вою з іншого боку, підписаний 13 січ. 1681 у м. Бахчисарай про 20-річне перемир’я. За дорученням турецького султана Мегмеда IV його підписав крим. хан Мюрад-Гірей, від імені рос. царя Олексія Михайловича – стольник В.Тяпкін, дяк Н.Зотов та укр. канцелярист (писар) С.Ракович. За Б.м. припинялася війна, що розпочалася 1676 між Осман. імперією та Крим. ханством, з одного боку, та Рос. д-вою і Укр. козац. д-вою – з ін. Згідно з договором, султан визнавав зверхність рос. царя над Лівобережною Україною, а також Києвом, Васильковом, Трипіллям і Дідівщиною (нині села Київ. обл.) та Радомишлем, що на правому березі Дніпра. Влада царя поширювалася також на Запорозьку Січ. Під зверхністю Туреччини залишалися Поділля і Пд. Київщина, а татари зберігали право кочувати та полювати у пд.-укр. степах. Кордон між д-вами відновлювався по Дніпру. На вимогу представника України султан зобов’язувався не заселяти «козацькі землі» між Пд. Бугом і Дніпром, а також, як і рос. цар, не брати укр. городових козаків під свою протекцію. Росія зобов’язувалася щорічно сплачувати хану данину. Українці могли вільно ловити рибу в Дніпрі та його притоках, добувати сіль у лиманах, плавати по Дніпру до Чорного м. Було домовлено про періодичний обмін полоненими. Відразу після укладення миру Мегмед IV почав зміцнювати свою владу на Правобережній Україні, віддавши її молдов. господареві Г .Дуці (1681–83), який, всупереч договору, дозволив оселятися тут новим поселенцям. Остаточний варіант договору ратифіковано султаном у квіт. 1682 в Стамбулі. У ньому вже не згадувалося про те, що частина правобереж. земель України мала залишатися незаселеною. Проти цих умов Б.м. виступила Річ Посполита, яка продовжувала боротьбу за Правобережжя. З боку Осман. імперії укладення цього договору було спробою тиску на Польщу, щоб змусити її до поступок під час турец.-польс. переговорів. У свою чергу, рос.-турец. домовленості 1681–82 посилювали позиції царського уряду на Лівобереж. Україні. Невдоволення договором виявляв гетьман Лівобереж. України I.Самойлович, адже Б.м. розчленував Україну між сусідніми д-вами.

Література

[ред. код]
  • Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII века. СПб., 1887;
  • Заруба В.Н. Украинское казацкое войско в борьбе с турецко-татарской агрессией (Последняя четверть XVII в.). Х., 1993;
  • Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна. К., 1999.

Джерела

[ред. код]

Автор: Т.В. Чухліб.; url: http://history.org.ua/?termin=Bakhchysarajskyj_myr_1681; том: 1