Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Брацлавський полк
БРАЦЛАВСЬКИЙ ПОЛК
– козац. військ. та адм.-тер. одиниця в Правобережній Україні. Сформований 1648 як полк реєстрових козаків. Брацлав. полк. Д.Нечай (1648–51) – сподвижник Б.Хмельницького й один з організаторів повстанського руху на Правобережжі. Наступні полковники: Т.Носач (1651–53), М.Зеленський (1654–57, 1659–72), І.Сербин (1657–58, 1663–65), Д.Солонина (1658–59), І.Бут (1663), В.Дрозд (1665) та ін. Б.п. межував з Кальницьким (до 1654), потім Вінницьким полком та Уманським полком. З пд. порубіжжя полку проходило р. Дністер, а із зх. – давнім кордоном між Подільським воєводством і Брацлавським воєводством. До Б.п. належали 22 сотні (1649): Богданівська, Браїлівська, Брацлавська, Вербська, Вільшанська, Горячківська, Клебанська, Комаргородська, Краснянська, Лучицька, Мурахівська, М’ястківська, Олександрівська, Райгородська, Станіславівська, Тимонівська, Тульчинська, Чернавецька, Чечельницька, Шаргородська, Яланецька, Ямпільська. Козаки Б.п. брали участь у Пилявецькій битві 1648, Батозькій битві 1652, Жванецькій облозі 1653. Захищали зх. кордони від вторгнення військ шляхетської Польщі, турец. і крим. нападників тощо. Після Андрусівського договору (перемир’я) 1667, коли Правобереж. Україна потрапила під владу Польщі, нас. Б.п. вело боротьбу проти турец.-татар. нападників, а також польс.-шляхетського панування. Продовжувало діяти полкове управління. Б.п. очолювали полковники: С.Коваленко (1667), С.Кияшко-Мандос (1668), Г.Дорошенко (брат гетьмана П.Дорошенка, 1668–74), Ф.Булюбаш (1675), І.Лисиця (1685) та ін. 1671 козаки Б. п. обороняли м. Брацлав під час Брацлавської облоги 1671. У походах правобереж. козаків на Казікермен (нині м. Берислав), Буджак (нині с-ще міськ. типу, Молдова), Очаків, Тягінь (старовинна назва замку на Дністрі в м. Бендери, нині Молдова) відзначився брацлав. полк., соратник С.Палія А.Абазин (1690– 1703). У бою під Ладижином (нині місто Тростянецького р-ну Він. обл.) у лют. 1703 тяжко поранений А.Абазин потрапив у полон і за наказом польс.-шляхетського командування був страчений. Останніми полковниками Б.п. були Ф.Шпак (1704) та Г.Іваненко (Григораш, 1708–12). Згідно з Прутським трактатом 1711, козаків Б.п. переселено в Лівобережну Україну, а Б.п. ліквідовано.
Література[ред. код]
- Крип’якевич І.П. Адміністративний поділ України 1648–1654 рр. «Історичні джерела та їх використання», 1966, вип. 2; Реєстр Війська Запорозького 1649 року. К., 1995.
Джерела[ред. код]
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Автор: В.В. Панашенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Bratslavskyj_polk; том: 1