Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/Воронецькі

ВОРОНЕЦЬКІ (Войни-Воронецькі, Воронецькі із Збаража)

– князівський рід з династії литов. Гедиміновичів по лінії Дмитра-Корибута Ольгердовича і близький до князівських родів Вишневецьких, Збаразьких, Порицьких. Прізвище походить від Воронця на Волині. Перші князі Воронецькі – Юрій і Война Федоровичі Збаразькі (1-ша пол. 16 ст.). Представники роду були дрібними землевласниками, займали переважно другорядне становище князів-слуг у князів Вишневецьких і Збаразьких. Найбільша чисельність роду припала на 2-гу пол. 16 – 1-шу пол. 17 ст. (до 10 осіб у межах покоління). Найвідоміші його представники – Андрій Юрійович – королів. секретар (1577); Валеріан – кременецький гродський суддя (18 ст.); Владислав – венденський стольник; Лев Войнич – кременецький гродський суддя (1591–96) і кременецький підстароста; Матеуш Войнич – київ. підвоєвода (1584– 92) і київ. стольник; Миколай-Антоній Владиславич – черніг. каштелян, сенатор (поч. 17 ст.); Михайло Матушевич – володимирський підстароста (1638–48); Петро Станіславович – сотник надвірної корогви кн. 0І0І0І0І0ЛІНКНЕПРАЦЮЄ0І0І0І0І0В.-К.Острозького (1596); Юрій Станіславович – чл. правосл. Луцького братства (1614); Якуб Юрійович – київ. катол. єпископ (1585–88) і королів. секретар (1568, 1578).

Література

• Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy. Warszawa, 1897;
• Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.

Джерела

• Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.

Автор: С.А. Леп’явко.; url: http://history.org.ua/?termin=Voronetski_rid; том: 1