Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ГРЕЙГ Олексій Самуїлович

ГРЕЙГ Олексій Самуїлович

(1775–30(18).01.1845) – військ. і держ. діяч Російської імперії, вчений, почесний чл. Імператорської АН (1822), адмірал (1828), кавалер багатьох орденів, у т. ч. св. Георгія 4-го (1802) та 2-го (1828) класів, Олександра Невського (1818), св. Володимира 1-го класу (1827), Андрія Первозванного (1843). Н. в м. Кронштадт (нині місто підпорядковане С.-Петерб. міськраді, РФ) у родині віце-адмірала С.Грейга (Грейка). Хрещеник імп. Катерини II, яка 1775 надала йому мічманський чин. 9-літнім залучений на дійсну службу та направлений стажистом на англ. флот. У груд. 1785 номінований лейтенантом, 1788 плавав на Балтиці, став капітан-лейтенантом. 1789 відряджений практикуватися на судна Ост-Індської компанії, 1791 – знову до Великої Британії (до серед. 1790-х рр. був там у ролі волонтера). 1796 повернувся до Росії, одержав од імп. Павла I чин капітана 2-го рангу. Учасник збройних операцій проти Франції та її союзників 1798–1805, російсько-турецької війни 1806–1812. Послідовно здобув звання капітана 1-го рангу, капітан-командора, контр-адмірала.

1812 – при головнокомандувачі Дунайською (Молдавською) армією та Чорноморським флотом адміралі П.Чичагові, виконував таємні дипломатичні завдання, вирушаючи з Одеси за кордон. 1813 на чолі веслувальної ескадри блокував з Балтійського моря м. Данциг (нині м. Гданськ, Польща), отримав чин віце-адмірала.

1816–33 – гол. командир Чорномор. флоту та портів, миколаїв. і севастоп. військ. губернатор. Окрім бойової виучки підлеглих, опікувався кораблебудуванням (сам займався проєктуванням суден, був автором низки тех. винаходів), укріплював військ.-мор. базу, дбав про благоустрій та озеленення підпорядкованих йому міст, оптичний телеграфний зв’язок між ними, розвиток торгівлі, налагодження гідрографічної служби, встановлення маяків, прокладення судноплавних каналів, фарватерів по р. Пд. Буг і притоки Інгул та Дніпровським лиманом. Створив штаб флоту. Заснував у Миколаєві обсерваторію, приходську школу, повітове уч-ще, уч-ще для дочок «нижніх чинів» та низку підприємств, Севастопольську офіцерську морську бібліотеку. 1827 за його наказом розпочато археологічні розкопки Херсонеса Таврійського.

Під час російсько-турецької війни 1828–1829 відзначився у боях під Анапою (нині місто Краснодарського краю, РФ), Варною (Болгарія) та ін. осман. фортецями. 1830 у Санкт-Петербурзі очолив урядовий к-т з удосконалення флоту, отримав у нагороду 50 тис. рублів. 1831 ще раз прибув до Миколаєва, проте 1833 остаточно виїхав із нього, призначений чл. Держ. ради. Протягом 1834–1839 головував у комісії зі спорудження Пулковської обсерваторії. 1840 обраний віце-президентом Вільного економічного т-ва (див.: «Вольное экономическое общество»).

П. у м. С.-Петербург.

1873 у Миколаєві йому поставлено пам’ятник.

Твори

Прибавление к военным морским сигналам для Черноморского флота. Николаев, 1822; Краткое описание способа, по которому корпуса судов образуются на математических основаниях. Николаев, 1832.

Література

Адмирал А.С.Грейг. (Из воспоминаний моряка). «Морской сборник», 1861, № 12;

• Асланбегов А. Адмирал Алексей Самуилович Грейг. СПб., 1873; Материалы для истории русского флота, ч. 17. СПб., 1904;
• [Лебедев А.И.] Грейг Алексей Самуилович. В кн.: Военная энциклопедия, т. 8. СПб., 1912;
• Крючков Ю.С. Алексей Самуилович Грейг (1775–1845). М., 1984;
• Чикин А.М. Севастополь – летопись времен. Севастополь, 2003.

Джерела

• Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.

Автор: П.Г. Усенко.; url: http://history.org.ua/?termin=Greyg_O; том: 2