Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗОЛОТАРЬОВ Олександр Йосипович

ЗОЛОТАРЬОВ Олександр Йосипович (1879 — р. с. невід.) — держ. та політ. діяч, журналіст. Чл. Бунду. Н. в бідній єврейс. родині. Закінчив юрид. ф-т Моск. ун-ту. 1898 за революц. діяльність був заарештований і висланий до Херсон., згодом — Полтав. губ. 1904 виїхав до Австрії. Повернувшись 1907, працював у профспілках, 1915—17 — в єврейс. бюро праці в Москві. 1917 — чл. Української Центральної Ради і Малої ради (див. Комітет Української Центральної Ради) від Бунду, входив до ЦК партії, депутат Київ. міськ. думи, Всеукр. ради робітн. депутатів. У листоп. 1917 призначений УЦР емісаром в Одесу, 1918 — ген. контролер Української Народної Республіки. Від кін. 1918 — чл. РКП(б). За рад. влади — співпрацівник Робітничо-селянської інспекції, Держконтролю, 1922 — голова торг. делегації УСРР і РСФРР на Бл. Сході.

Репресований.

Література

Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1–2. К., 1996–97.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: Т.С. Осташко.; url: http://history.org.ua/?termin=Zolotarov_O; том: 3