Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/ЗОЛОТА, злот

ЗОЛОТА, злот — місц. назва популярної на Буковині наприкінці 17 — в серед. 18 ст. срібної турец. монети отузлук, що карбувалася Сулейманом II (1687—91), Агмедом III (1703—30), Мустафою III (1757—74) та Абдул-Гамідом (1774—89) і мала номінал 30 пара. У документах 1700—1770-х рр. є згадки про неї під назвами «Iselotte», «Schlott», «Zolot», «Zlot» (часто з означеннями «волоський» чи «турецький»). В основі назви лежав польс. термін «злот», яким у Молдові та Туреччині в серед. 17 ст. позначали польс. злотові талери, імперські флорини та гол. «ахтенвінтіги», що відповідали 30 грошам. Коли Османська імперія розпочала карбувати для підлеглих слов’ян. тер. монети, то вона зберегла для них і стандартну кількість дрібних номіналів — 30, а також (згідно з законами поліномінації) відповідну місц. назву.

Література

• Огуй О.Д. Монетно–лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 – перша третина 19 ст.). Чернівці, 1997;
• Його ж. «Таємничі» монетно–лічильні найменування «злот» (Slott, Iselotte, Schlott) у молдово–буковинських документах ХV–ХVIII ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології. 2000, т. 1;
• Його ж. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині: Австрійський період (1774–1918). Чернівці, 2005.

Джерела

• Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.

Автор: О.Д. Огуй.; url: http://history.org.ua/?termin=Zolota; том: 3