Вікіпедія:Проєкт:Енциклопедія історії України/Статті/КАЗИМИР ІV Ягеллончик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

КАЗИМИР ІV Ягеллончик (Kazimierz IV Jagiełłończyk; 30.11.1427— 07.06.1492) — вел. кн. литов. (1440—92), король польс. (1447—92), син Владислава II Ягайла. Почав правління з боротьби за стабілізацію внутрішньополіт. ситуації у Великому князівстві Литовському, де від 1432 точилася міжусобна війна, спричинена скиненням дядька Казимира Свидригайла та узурпацією великокнязівської влади братом попереднього вел. кн. литов. Вітовта Сигізмундом. К. IV відновив удільність Київського князівства (сюди 1440 повернулися його двоюрідні брати, нащадки київ. кн. Володимира Ольгердовича) та визнав Свидригайла довічним володарем Волині. Однак після того, як він видав Волин. та Київ. землям обласні привілеї, що гарантували збереження їхнього традиційного устрою (див. також Земські уставні грамоти), ці князівства знову були ліквідовані. Видав також привілей 1447 і Судебник 1468 (див. Судебник Казимира IV 1468), що передбачали істотне розширення феод. імунітету на тер. Вел. князівства Литовського.

Література[ред. код]

  • Friedberg J. Polіtyka Kazimierza Jagiełłończyka wobec papierza Piusa II, Czech i Niemiec. Przemyśl, 1901;
  • Papée F. Polska i Litwa na przelomie wieków średnich, t. 1: Ostatnie dwunastolecie Kazimierza Jagiłłończyka. Kraków, 1904;
  • Його ж. Studia i szkice z czasów Kazimierza Jagiełłończyka. Warszawa, 1907;
  • Górski K. Rządy wewnętrzne Kazimierza Jagiełłończyka w Koronie. «Kwartalnik Historyczny», 1959, t. 66;
  • Bogucka M. Kazimierz Jagiełłończyk i jego czasy. Warszawa, 1998.

Джерела[ред. код]

Автор: О.В. Русина.; url: http://history.org.ua/?termin=Kazymyr_IV; том: 4