Віленська бочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Віленська бочка — міра сипучих речовин у Великому князівстві Литовському, пізніше на землях Великого князівства Литовського у складі Росії.

Згідно з постановою сейму Великого князівства Литовського (1766) «Віленська бочка» дорівнювала 406,54 л, та приблизно відповідала 19 пудам пшениці, 18 — жита, 15 — ячменю, 10 пудам вівса. Після приєднання земель Великого князівства Литовського до Росії, була приведена у відповідність з руською системою одиниць і ділилася: на 4 чверті → 8 осьмин → 72 великих (цехових) гарнців → 144 малих (шинкових) гарнців.[1]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Білоруська енциклопедія: У 18 т. т.3: Білоруси - Вранці / Редкол.: Г. П. Пашков та ін - М.: БелЕн, 1996. - Т. третій - 511 с.(біл.)
  • Козловський П. Г. Магнатське господарство Білорусі в другій половині XVIII ст. — Мн., 1974(рос.)

Посилання[ред.ред. код]