Руська система мір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Украї́нська (ру́ська) систе́ма мі́р — система мір і ваги на Русі (Україні) в X—XX століттях. Використовувалася в Київській Русі (Х—ХІІІ ст.), Руському королівстві (ХІІІ—ХІV ст.), руських князівствах і воєводствах Великого князівства Литовського і Польської Корони (ХІV—ХVІІІ ст.), Війську Запорозькому (ХVІ—ХVІІІ ст.), а також руських (українських) землях, підвладних Австрійській та Російській імперіям (ХVІІІ — початок ХХ ст.).

Довжина[ред.ред. код]

Загальна[ред.ред. код]

Антропологічний принцип виміру у ліктях

Міри довжини[1]

На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міра довжини використовувався лікоть, уніфікований з європейською системою мір. З ХІІІ ст. застосовувався лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Прусії тевтонськими лицарям. Поряд з ним застосовувався лікоть старопольський у 59,6 см. У містах на ринковій площі знаходились еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини у 1787–1857 роках діяла міра довжини — лікоть львівський чи галицький у 59,6 см.

Довжина тканин[ред.ред. код]

Міри довжини тканин[1]

  • Постав сукна = 20—50 ліктів, найчастіше 30—36 ліктів[2].
  • Бал (бела) сукна = 25 поставів[2].
  • Штука полотна найчастіше = 48 ліктів.
  • Штука різних тканин (рогсіо, ресіа) = 30, 50, 60, 79 ліктів[2].

Площа[ред.ред. код]

Міри поверхні[1]

  • Королівський гіберновий лан = 64,8 морга.
  • Війтівський (ревізорський) лан = 90 моргів.

Об'єм[ред.ред. код]

1. Насипні міри об’єму[1]

2. Наливні міри об’єму[1]

  • Бочка = від 36—122 гарнців[4][5].
    • Бочка велика, наприклад віденська = 4 чверті = 8 осьмин = 72 великих (цехових) гарнців = 144 малих (шинкових) гарнців = 407 л.
    • Бочка руська = 2 півбочки = 6 поков = 24 ручки (чверті) = 232 л.
  • Барило = 18—28 гарнців.
  • Куфа = 2 бочки[5]
  • Наливний гарнець у Львові = 3,84 л.[4]

Вага[ред.ред. код]

Міри ваги[1]

  • Фунт (libra) = 32 лути = 48 скойців.
    • Фунт львівський = 405,224 г.
  • Камінь = 32 фунти.
    • Камінь львівський = 10 безмінів[5].
  • Пуд = 6 безмінів = 53,8 фунти[4].
  • Безмін = 8—9 фунтів = 3,3—3,7 кг[5].
  • Гривна = фунт — 32 лути.

Лічба[ред.ред. код]

Способи лічби різних товарів[1]

  • Копа = 60 шт.
  • Кіпа шкір = 100 шт[6]
  • Бунт = мендель = 15 шт., див. прим. 219.
  • Сороки — бунт із 40 штук хутра лисиць, куниць, пупків соболів, див. с. 58.
  • Фаска масла = 30 кварт.
  • Віз заліза = 2 снопи = 24 шини, див. с. 66.
    • «Віз» заліза важив близько одного сотнара. Звичайно на однокінний віз вантажили 5 «возів» заліза, оскільки середнє навантаження коня в той час становило приблизно 5 сотнарів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж Додаток V. Міри // Гвоздик-Пріцак, 1999
  2. а б в г д ЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 256. — Арк. 368. Штука полотна дорівнює 48 ліктям, бела сукна — 25 поставам, постав сукна—20—50 ліктям, частіше 30—36 ліктям, лікоть львівський—73,2. (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 10.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  3. а б в Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XV—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 11—12. Лашт у Гданську дорівнював 32 корцям, лашт дорівнює 60 корцям, корець — 36 гарнців (на підставі конституції 1565 р.). На практиці корець — 16—45 гарнців. Гарнець краківський — 3,15—3,17 л; гарнець — 4 кварти.; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  4. а б в ЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 829781. — Арк. 2, 4 об. Пуд дорівнював 40 фунтам. Бочка — найчастіше від 36 до 122 гарнців; гарнець (у Львові) 3,84 л. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI— XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління. — К., 1961. — № 2(46). — С. 11, 12; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  5. а б в г Куфа — 2 бочки, бочка від 36—122 гарнців; камінь у Львові — 10 безмінів; 1 безмін — 8-9 фунтів; крім того, камінь найчастіше важив 32 фунти; хаба (габа) — турецьке грубе біле ворсисте сукно; за Гвоздик-Пріцак, 1999.
  6. Кіпа — міра тканини, що мала 100 відрізків. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 686; за Гвоздик-Пріцак, 1999

Джерела[ред.ред. код]

  • Ісаєвич Я.Д. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46).
  • 9.9. Наукові знання (М.Ю.Брайчевський) // Історія української культури. Київ, 2001. Том 1. Розділ 9. Київська Русь.
  • §3. Соціальні світи Русі // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С.71-87.
  • 1.3. Виробнича культура: світоглядні аспекти, обряди та ритуали // Історія української культури. Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). Київ, 2001.
  • Додаток V. Міри // Лариса Гвоздик-Пріцак. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. Київ, 1999
  • Герасименко Н. З історії української метрології: міри об’єму збіжжя й меду // Український історичний журнал. – 2014. – Вип. 4 (№517).
  • Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. — Київ: Наукова думка, 1966.