Віллем ван де Велде старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Віллем ван де Велде старший
Willem van de Velde, by Gerard Sibelius after Godfrey Kneller-2.jpg
Народився бл. 1611
Лейден
Помер 13 грудня 1693
Гринвіч
Громадянство Flag of the Netherlands.svg Нідерланди
Національність голландець
Діяльність художник, малювальник
Рід Велде
Батько Віллем ван де Велде
Дружина Джудіт Адріансен фон Леувен
Діти 2 сина та 1 донька

Віллем ван де Велде старший (нід. Willem van de Velde de Oude, бл. 1611 —†13 грудня 1693) — нідерландський художник-мариніст.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з родини моряків. Був сином шкіпера Віллема ван де Велде. Народився у м. Гейден (Голландія) близько 1611 року. Замолоду був моряком, ходив з торговельними карванами. Згодом виявив хист до малювання. Чудово знаючи морську специфіку, став зображувати кораблі.

У 1631 році оженився на представниці шляхетського роду Лейдена. У 1635 році перебирається до Амстердаму. Незабаром стає офіційним художником голландського флоту, отримує замовлення від адмірала Корнеліса Тромпа.

У 1657 році деякий час мешкав в резиденції принців Оранських — містечко Ластаде, поблизу Амстердаму. У 1662 році розлучився з дружиною внаслідок роману Віллема із замужньою жінкою. У 1668 році працював в м. Амстелі, де виконав замовлення Козімо III, великого герцога Тосканського.

У 1672 році на початку третьої англо-голландської війни переїхав разом з сином Віллемом до Англії, де поступив на службу до короля Карла II. Тут отримував замовлення від королівської родини та англійського адміралтейства. Помер у Гринвічі у 1693 році.

Творчість[ред.ред. код]

Спеціалізувався за зображенні морських битв. Характерною особливістю була достовірність (в низці випадків художник сам перебував на кораблі під час битви), застовування коричневого кольору з різними відтінками. Найвідоміші його картини «Чотириденна битва», «Битва біля Даунса», «Битва біля Схевенгеніна», присвячених другій англо-голландській війні, «Битва Ліворно 1655 року».

Родина[ред.ред. код]

Його сини Віллем та Адріан також стали відомим художники. Перший продовжив справу батька у відтворенні морських подій, інший став пейзажистом.

Джерела[ред.ред. код]

  • Émile Michel, Les Van Velde, Paris, Elibron Classics séries,‎ 2006, 132 p. (ISBN 054374390X), p. 103
  • Dictionnaire de la peinture flamande et hollandaise du Moyen-Âge à nos jours, Paris, 1989, Larousse (Quelle)
  • Cordingly, David The Art of the van de Veldes, introductory chapter, 1982

Посилання[ред.ред. код]