Віневітін Василь Михайлович
| Василь Михайлович Віневітін | |||
|---|---|---|---|
| рос. Василий Михайлович Виневитин | |||
| Народження |
25 квітня 1913 с. Духове | ||
| Смерть |
1 серпня 1938 (25 років) біля оз. Хасан | ||
| Поховання | Приморський край | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Приналежність | НКВС СРСР | ||
| Рід військ | прикордонні війська | ||
| Роки служби | 1935–1938 | ||
| Звання |
 Лейтенант | ||
| Війни / битви | Битва на озері Хасан | ||
| Нагороди |
| ||
Василь Михайлович Віневітін (нар. 1913 — пом. 1938) — радянський прикордонник, учасник битви на озері Хасан, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1938).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 25 квітня 1913 року в селі Духовому, нині Ліскинського району Воронезької області Росії, в родині робітника. Росіянин.
Здобув початкову освіту. До 1928 року наймитував, потім переїхав у місто Бобров, де протягом двох років навчався в сільськогосподарському училищі. Після закінчення училища за направленням ВЛКСМ продовжив навчання Ліскінській залізничній профтехшколі. З 1933 року працював майстром на будівництві залізничної колії Валуйки — Пенза, помічником начальника, а з травня 1935 року — начальником 3-ї будівельної дільниці в Урюпинську.
З жовтня 1935 року — в лавах прикордонних військ НКВС СРСР. Службу розпочав червоноармійцем навчального пункту Посьєтського прикордонного загону на Далекому Сході. Був інструктором-снайпером. У 1938 році отримав військове звання лейтенанта і призначений начальником інженерної служби 59-го Посьєтського прикордонного загону Далекосхідного прикордонного округу військ НКВС СРСР.
Особливо відзначився в боях за висоту Заозерну біля озера Хасан влітку 1938 року. Керував обороною прикордонників, снайперським вогнем нищив солдатів супротивника. У критичний момент бою підняв бійців у контратаку й відкинув японців від радянських позицій. Під час бою отримав поранення, але вже наступного дня втік зі шпиталю в свій підрозділ.
Трагічно загинув у ніч на 1 серпня 1938 року: повертаючись після виконання бойового завдання з обладнання проходів у японських мінних полях, на оклик вартового назвав невірний пароль і був застрелений.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1938 року «за зразкове виконання бойових завдань і геройство, виявлене при обороні району озера Хасан», лейтенантові Віневітіну Василю Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Був нагороджений орденом Леніна (25.10.1938).
Пам'ять[ред. | ред. код]
Ім'ям Василя Віневітіна названо залізничну станцію в Примор'ї, вулиці в містах Владивосток і Бобров Воронезької області, морозильний траулер Міністерства рибного господарства СРСР.
Література[ред. | ред. код]
- Богданов Б. Н. «Золотые Звёзды дальневосточных пограничников». — Хабаровськ, 1968, стор. 17-20.
- Гринько А. И., Улаев Г. Ф. «Богатыри земли Воронежской». — Вороніж, 1965, стор. 74-76.
- «Их имена на карте Родины». — Вороніж, 1971, стор. 49-61.
Посилання[ред. | ред. код]
- Віневітін Василь Михайлович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Радянські снайпери 1941—1945 років. [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
| |||||||
