Вінсент Мун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінсент Мун

Вінсент Мун (фр. Vincent Moon, 25 серпня 1979(19790825), Париж), уроджений Метью Саура (фр. Mathieu Saura) — незалежний французький режисер, відомий своїми короткими фільмами, в яких присутня наживо виконувана музика. Він працював як з невідомими музикантами інді-рок сцени, так і з всесвітньо відомими колективами, такими як Том Джонс, R.E.M. та Arcade Fire. Також він знімає документальні експериментальні фільми. Його фільм про японського музиканта Kazuki Tomokawa «La Faute Des Fleurs» (2009) переміг у номінації Sound & Vision Award на Копенгагенському міжнародному фестивалі документального кіно CPH: DOX[en] в листопаді 2009 року.

З січня 2009 року він живе в дорозі, експериментуючи з польовими записами і відео, подорожуючи по всьому світу в пошуках рідкісних музикантів для своїх фільмів. Зараз він працює самостійно, або з людьми, яких зустрічає в дорозі[1], здійснюючи велику частину проектів без залучення грошей [2], намагаючись переглянути рамки кіноіндустрії в 21-му столітті.

Огляд[ред.ред. код]

У 2006 році людина на ім'я Chryde, засновник сайту La Blogothèque, в пошуках нового стилю музичного відео і нового способу обміну музикою, запропонував Вінсенту Муну зняти відео з паризькими музикантами. Таким чином з'явився проект Take-Away Show[en] (французька назва Les Concerts à Emporter) - музичні відео, зняті, як правило, за один дубль, в живому і дуже швидкому знімальному процесі. Перше відео проекту Take-Away Show [3] зроблено з групою The Spinto Band[en]. Для проекту Take-Away Show Вінсентом Муном було знято понад 120 музичних сесій, що містять, в основному, дві, чи три пісні. Серед учасників Take-Away Show такі групи і виконавці, як Bon Iver, Yeasayer, Liars[en] , R.E.M., Arcade Fire, Том Джонс, The Ex, De Kift[en], Stephen Malkmus[en] , Scout Niblett[en] , Sigur Rós, Efterklang, Slaraffenland, Caribou, Vic Chesnutt[en] , Architecture in Helsinki, The National, The Shins, Andrew Bird[en] , Okkervil River[en] , Xiu Xiu[en] , Sufjan Stevens, David Bazan[en] , Beirut.

Майкл Стайп, побачивши роботи Муна, запросив його зробити відео-проект для R.E.M. В результаті, у співпраці з режисером Jeremiah, Мун зробив інтернет-проекти Supernatural Superserious, ninetynights.com і фільм для великого екрану Six Days, This Is Not A Show. Серед інших проектів, в 2009 році разом з Nathanael Le Scouarnec, Вінсент Мун зняв фільм Burning ((дивитися тизер фільму)) з шотландської групою Mogwai.

У серпні 2010 року Вінсент Мун спільно з групою Efterklang зняв абстрактно-документальний [4] фильм An Island фільм An Island (Острів)(смотреть тизеры: 1, 2, 3). Для Вінсента Муна «An Island» - перший проект такого масштабу [1]. Всесвітня прем'єра An Island в лютому 2011 року була реалізована авторами фільму як унікальний інтерактивний проект Private-Publish Screenings of «An Island» [5], в якому взяли участь люди з безлічі міст усього світу [6]. Проект Private-Publish Screening of An Island поклав початок новому способу розповсюдження кіно [7].

Сьогодні Вінсент Мун продовжує знімати короткі музичні фільми [1] із зростаючим інтересом до незахідних музичних традицій, він працює в Аргентині, Чилі, Камбоджі, Єгипті, Японії, Нової Зеландії, Ісландії, Бразилії. У 2011 році він починає роботу над своєю новою колекцією записів, зроблених по всьому світу - Petites Planètes, присвяченій експериментам щодо зображення і звуку.

Фільми Вінсента Муна відрізняються від штучності традиційних музичних відео на користь унікальності моменту виконання, особливо, акустичних сесій [8]. Він використовує форму «партизанського» стилю (guerrilla film making) - імпровізаційної зйомки виконання музики в незвичайній обстановці; і результат цього часто виглядає як дуже жива етюдна замальовка. Поряд з польовими записами Alan Lomax[en], або Peel Sessions of John Peel[en], Вінсент Мун створив велику колекцію унікальних записів (більше 500 відео [9])), що відрізняються авторськими художніми рішеннями.

Візуальний стиль[ред.ред. код]

У своєму відео Вінсент Мун використовує теплий колірний баланс і підвищену контрастність, таким чином, чорний і жовтий виявляються основними кольорами його палітри. Він зсилається [1] на вплив таких режисерів експериментального кіно, як Peter Tscherkassky[en], Stan Brakhage[en], і режисерів етнографічного кіно Jean Rouch[en], Robert Gardner[en].

Мандрівки Україною[ред.ред. код]

Побував в Україні 2011 та 2012 року. В кінці липня 2012 року Вінсент Мун приїхав до Львова на міжнародний кінофестиваль Wiz-Art, куди режисера запросили організатори фестивалю. Там він показав свої фільми та провів майстер-клас під назвою "Номадичне кіно і нові технології" [10]

Таким чином опинившись в Україні, у режисера з’явилась нагода зафільмувати невеличку частину традиційної та сучасної музичної культури України.

Перша експедиція здійснилась на просторах українських Карпат, де він записав гуцульські пісну у виконанні двох фольклорних гуртів. В результаті з’явився фільм під назвою CARPATE

Після карпатських пригод режисера запросили до Києва, де у київському Гідропарку йому вдалось зафільмувати відомий етно-хауз гурт ДахаБраха. Фільми з цим гуртом увійшли до проекту Take-Away Show. Також в Україні Вінсенту вдалось зафільмувати декілька відомих автентичних виконавців, а саме гурт Древо із села Крячківка Полтавської області - дивитися фільм, та ексцентричну виконавицю народних пісень Лукерью Кошелову з села Ліново - дивитися фільм.

На останок своєї подорожі Україною Вінсент Мун відправився до Одеси, де йому допомогли знайти старих виконавців єврейської музики, фільм з якими так і називається YIDDISH! the last yiddish singers of Odessa. І наостанок, перед великою подорожжю по Росії, Вінсент відправився до Криму, де у Ялті зняв фільм-портрет THE LAST KOBZAR про старого кобзаря Остапа Юрійовича Кіндрачука.


Згідно з ліцензією Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike, всі фільми будуть доступні для безкоштовного перегляду в мережі Інтернет і для відкритих безкоштовних показів в будь-якій точці світу.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]