ГЕС-ГАЕС Байшань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС-ГАЕС Байшань
42°43′35″ пн. ш. 127°13′27″ сх. д. / 42.72638889002777773° пн. ш. 127.22444444002778141° сх. д. / 42.72638889002777773; 127.22444444002778141Координати: 42°43′35″ пн. ш. 127°13′27″ сх. д. / 42.72638889002777773° пн. ш. 127.22444444002778141° сх. д. / 42.72638889002777773; 127.22444444002778141
Країна КНР КНР
Стан діюча
Річка Сунгарі
Каскад каскад на Сунгарі
Початок будівництва 1975
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19831992 (1-2 черги), 20052006 (3 черга)
Основні характеристики
Установлена потужність 1500 (1-2 черги), 300 (3 черга)  МВт
Середнє річне виробництво 2037 (1-2 черги), 481/624 (3 черга, генераторний/насосний режим)  млн кВт·год
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір від 86 до 126 (1-2 черги)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс (1-2 черги), оборотні (3 черга)
Кількість та марка турбін 5 (1-2 черги), 2 (3 черга)
Кількість та марка гідрогенераторів 5 (1-2 черги), 2 (3 черга)
Потужність гідроагрегатів 5х300 (1-2 черги), 2х150 (3 черга)  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна арково-гравітаційна
Висота греблі 150  м
Довжина греблі 677  м
ЛЕП 220
ГЕС-ГАЕС Байшань. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
ГЕС-ГАЕС Байшань
ГЕС-ГАЕС Байшань
Мапа
Мапа

ГЕС-ГАЕС Байшань (кит. 白山水电站) — гідроелектростанція на північному сході Китаю у провінції Цзілінь. Знаходячись перед ГЕС Hóngshí, становить верхній ступінь каскаду на річці Сунгарі (велика права притока Амуру). При цьому вище по сточищу на витоках Сунгарі працюють власні каскади, до яких зокрема відносяться ГЕС Шілонг та ГЕС Liǎngjiāng.

У межах проєкту річку перекрили бетонною арково-гравітаційною греблею висотою 150 метрів, довжиною 677 метрів та шириною від 9 (по гребеню) до 62 (по основі) метрів, яка потребувала 1877 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з об'ємом 5921 млн м3 та припустимим коливанням рівня поверхні в операційному режимі між позначками 380 та 413 метрів НРМ (під час повені рівень може зростати до 420,1 метра НРМ).

Два пригреблеві машинні зали (підземний правобережний та наземний лівобережний) у 1983—1992 роках обладнали п'ятьма турбінами типу Френсіс потужністю по 300 МВт, які використовують напір від 86 до 126 метрів (номінальний напір 112 метрів) та забезпечують виробництво 2037 млн кВт·год електроенергії на рік.

У 2005—2006 роках стали до ладу дві оборотні турбіни потужністю по 150 МВт, які надали станції можливість виконувати функцію гідроакумулювання. Вони мають проєктний річний виробіток на рівні 481 млн кВт·год електроенергії при споживанні для закачування 624 млн кВт·год.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ[1][2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 国家能源局大坝安全监察中心. www.dam.com.cn. Архів оригіналу за 5 вересня 2005. Процитовано 10 вересня 2019.
  2. 白山水电站.
  3. 白山抽水蓄能电站—中水东北勘测设计研究有限责任公司. www.nidr.com.cn. Процитовано 10 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)