ГЕС Буден
| ГЕС Буден | |
|---|---|
| 65°48′26.900000099212″ пн. ш. 21°40′21.100000100803″ сх. д. / 65.80747° пн. ш. 21.67253° сх. д. | |
| Країна |  Швеція |
| Адмінодиниця | Буден |
| Стан | діюча |
| Річка | Лулеельвен |
| Каскад | каскад на Лулеельвен |
| Початок будівництва | 1967 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1972 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 80 МВт |
| Середнє річне виробництво | 455 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева |
| Розрахований напір | 13 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 680 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х39 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна |
| Висота греблі | 25 м |
| Довжина греблі | 150 м |
| Власник | Vattenfall |
  ГЕС Буден | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Буден у Вікісховищі | |
ГЕС Буден (швед. Boden) — гідроелектростанція на півночі Швеції. Знаходячись після ГЕС Вітт'ярв, становить нижній ступінь каскаду на річці Лулеельвен, яка впадає в Ботнічну затоку Балтійського моря біля міста Лулео.
У межах проєкту річку перекрили земляною греблею висотою 25 метрів та довжиною 150 метрів, яка утримує водосховище з припустимим коливанням рівня поверхні у діапазоні лише 0,3 м.
Інтегрований у греблю машинний зал обладнали двома турбінами типу Каплан потужністю по 39 МВт, що при напорі у 13 метрів забезпечують виробництво 455 млн кВт·год електроенергії на рік.
Диспетчерський центр для управління всім каскадом компанії Vattenfall на Лулеельвен розміщений у Вуоллерім, де розташована ГЕС Порсі[1][2][3][4].
- ↑ -'. docplayer.se. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ Borr- och arbetsmetoder vid instrumentering av fyllningsdammar Mattias Perman (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2018.
- ↑ Våra kraftverk: Boden - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- ↑ Boden Hydroelectric Power Station Sweden - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 24 березня 2018.