ГЕС Каунерталь
| ГЕС Каунерталь | |
|---|---|
 | |
| 46°55′51″ пн. ш. 10°44′29″ сх. д. / 46.93110000002777582° пн. ш. 10.74140000002777917° сх. д.Координати: 46°55′51″ пн. ш. 10°44′29″ сх. д. / 46.93110000002777582° пн. ш. 10.74140000002777917° сх. д. | |
| Країна |  Австрія |
| Адмінодиниця | Каунерталь |
| Стан | діюча |
| Річка | Фаггенбах |
| Початок будівництва | 1961 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1964 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 392 МВт |
| Середнє річне виробництво | 661 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 895 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Витрата через турбіни | 5х10,8 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 5 |
| Потужність гідроагрегатів | 5х84 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна |
| Висота греблі | 153 м |
| Довжина греблі | 600 м |
| Власник | TIWAG |
| Оператор | TIWAGd |
  ГЕС Каунерталь | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Каунерталь у Вікісховищі | |
ГЕС Каунерталь — одна із гідроелектростанцій у австрійській провінції Тіроль.
Станцію спорудили у період з 1961 по 1964 роки у верхів'ях річки Інн. Праву притоку останньої Фаггенбах перекрили кам'яно-накидною греблею Gepatsch висотою 153 метри та довжиною 600 метрів, яка на момент спорудження була найвищою в країні. Утворене греблею водосховище має об'єм 139 млн м3, а основним джерелом його наповнення слугує льодовик Каунерталь. Також до сховища за допомогою водозбірних тунелів надходить ресурс із потоків Radurschl та Pitz, долини яких знаходяться відповідно на захід та схід від долини Каунерталь.
Від греблі до машинного залу, спорудженого вже у долині Інна на відстані 13 км, веде дериваційний тунель, що забезпечує напір до 895 метрів (мінімальний — 793 метри). Основне обладнання становлять п'ять турбін типу Пелтон, загальна потужність яких коливається від 325 до 392 МВт (в залежності від рівня води у сховищі). В середньому вони забезпечують виробництво на рік 661 млн кВт-год.[1][2]
На початку 2010-х років ГЕС пройшла реновацію, під час якої проклали наново 4 км тунелів, в тому числі напірний водовід високого тиску довжиною 1,4 км.[3]
- ↑ Kraftwerkspark - TIWAG. www.tiwag.at (de-DE) . 20 квітня 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 14 червня 2017.
- ↑ Institut für Bodenmechanik und Felsmechanik KIT – Karlsruher Institut für Technologie Exkursionsbericht (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- ↑ Pircher, Johannes; Pacher, Wolfgang; Neugschwandtner, Erich (1 жовтня 2013). Kaunertal power station – the new shafts in the fall to the powerhouse / Kraftwerk Kaunertal – die Schächte des neuen Kraftabstiegs. Geomechanics and Tunnelling (англ.). Т. 6, № 5. с. 594—602. doi:10.1002/geot.201300030. ISSN 1865-7389. Процитовано 14 червня 2017.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |