ГЕС Русанешті
| ГЕС Русанешті | |
|---|---|
| 43°54′59″ пн. ш. 24°37′21″ сх. д. / 43.91644444447177165° пн. ш. 24.62272222224977725° сх. д.Координати: 43°54′59″ пн. ш. 24°37′21″ сх. д. / 43.91644444447177165° пн. ш. 24.62272222224977725° сх. д. | |
| Країна |
 Румунія |
| Стан | діюча |
| Річка | Олт |
| Каскад | каскад на Олті |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1992 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 53 МВт |
| Середнє річне виробництво | 103 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслово-греблева, водопропускна |
| Розрахований напір | 13,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | бульбові, реверсивні |
| Кількість та марка турбін | 4 |
| Витрата через турбіни | 4х125 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х13,25 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна із боковими земляними дамбами |
| Висота греблі | 31,5 (гребля), 16 (дамби) м |
| Довжина греблі | 100 (гребля), 34 000 (дамби) м |
| Шлюз | 168,5х12,5 (недобудований) |
| Власник | Hidroelectrica S.A. |
  ГЕС Русанешті | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Русанешті — гідроелектростанція в південній частині Румунії, в повіті Олт (на межі історичних регіонів Олтенія та Мунтенія). Входить до складу каскаду на річці Олт (ліва притока Дунаю), який нараховує кілька десятків станцій. Знаходиться між ГЕС Фрунзару (вище за течією) і ГЕС Izbiceni.
П'ять нижніх гідрокомплексів на Олті, одним з яких є станція Русанешті, виконали за єдиним проектом. У зв'язку із рівнинним характером річки перед впадінням в Дунай, для забезпечення проектного напору в 13,5 метра виявилось необхідним спорудження по периметру водосховищ захисних дамб, уздовж яких тягнуться обвідні канали. Центральна бетонна гребля має п'ять секцій, три з яких обладнані підйомними клапанами. Її висота становить 31,5 метра, довжина 100 метрів, витрати матеріалу при спорудженні — 127 тис. м3. Дамби мають висоту до 16 метрів при загальній довжині 34 км, що потребувало 13,2 млн м3 матеріалу. Це утворило сховище довжиною 15,4 км, шириною 1 км, площею поверхні 11 км2 та об'ємом 78 млн м3.
Особливістю зазначених ГЕС стало їх обладнання бульбовими реверсивними турбінами, які повинні при надлишку електроенергії здійснювати зворотнє перекачування води у верхнє водосховище, виконуючи таким чином функції гідроакумуляції. На ГЕС Русанешті встановлено чотири такі турбіни із загальною потужністю 53 МВт, які мають забезпечувати середньорічне виробництво на рівні 103 млн кВт-год. В турбінному режимі витрата води через кожну становить 125 м3/сек, в насосному — 53 м3/сек.
Також принциповою відмінністю від інших станцій каскаду мав стати судновий хід, який би покривав нижню ділянку течії річки перед впадінням в Дунай. Це передбачало днопоглиблювальні роботи протягом 36 км зі створення судноплавного каналу шириною 45 метрів із глибиною 3,05 метра, а також обумовлювало включення до кожної греблі шлюзу, розрахованого на пропуск буксира з двома баржами по 1500 т. Шлюзова камера має розміри 168,5х12,5 метра та мінімальну глибину 3,75 метра. У складі кожної греблі заклали верхні ворота шлюзу, проте станом на середину 2010-х років ці споруди гідровузлів залишались недобудованими.
Окрім гідроенергетичної функції, комплекс Русанешті також забезпечує постачання води для зрошення.[1][2]
ГЕС Русанешті, введення якої в експлуатацію розпочалось у 1989 році (завершене у 1992-му), стала четвертою серед споруджених на Олті за описаним типовим проектом.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hidroconstructia 1.1. www.hidroconstructia.com. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Hidroconstructia 1.1. www.hidroconstructia.com. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 19 червня 2017.
- ↑ Olt cascade.