ГЕС Izbiceni

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Izbiceni
43°48′52″ пн. ш. 24°41′49″ сх. д. / 43.81447222224977622° пн. ш. 24.69708333336077999° сх. д. / 43.81447222224977622; 24.69708333336077999Координати: 43°48′52″ пн. ш. 24°41′49″ сх. д. / 43.81447222224977622° пн. ш. 24.69708333336077999° сх. д. / 43.81447222224977622; 24.69708333336077999
Країна Румунія Румунія
Стан діюча
Річка Олт
Каскад каскад на Олті
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1996
Основні характеристики
Установлена потужність 53  МВт
Середнє річне виробництво 101  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева, водопропускна
Розрахований напір 13,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбін бульбові, реверсивні
Кількість та марка турбін 4
Витрата через турбіни 4х125  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4
Потужність гідроагрегатів 4х13,25  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна із боковими земляними дамбами
Висота греблі 31,5 (гребля), 16 (дамби)  м
Довжина греблі 100 (гребля), 31 000 (дамби)  м
Шлюз 168,5х12,5 (недобудований)
Власник Hidroelectrica S.A.
ГЕС Izbiceni. Карта розташування: Румунія
ГЕС Izbiceni
ГЕС Izbiceni
Мапа
Мапа

ГЕС Izbiceni — гідроелектростанція у південній частині Румунії, в повіті Олт (на межі історичних регіонів Олтенія та Мунтенія). Входить до складу каскаду на річці Олт (ліва притока Дунаю), знаходячись після ГЕС Русанешті та становлячи при цьому найнижчий ступінь каскаду.

П'ять нижніх гідрокомплексів на Олті, одним з яких є станція Izbiceni, виконали за єдиним проектом. У зв'язку із рівнинним характером річки перед впадінням в Дунай, для забезпечення проектного напору в 13,5 метра виявилось необхідним спорудження по периметру водосховищ захисних дамб, уздовж яких тягнуться обвідні канали. Центральна бетонна гребля має п'ять секцій, три з яких обладнані підйомними клапанами. Її висота становить 31,5 метра, довжина 100 метрів, витрати матеріалу при спорудженні — 101 тис. м3. Дамби мають висоту до 16 метрів при загальній довжині 31 км, що потребувало 12,7 млн м3 матеріалу. Це утворило сховище довжиною 15 км, шириною 1 км, площею поверхні 11 км2 та об'ємом 74 млн м3.

Особливістю зазначених ГЕС стало їх обладнання бульбовими реверсивними турбінами, які повинні при надлишку електроенергії здійснювати зворотнє перекачування води у верхнє водосховище, виконуючи таким чином функції гідроакумуляції. На ГЕС Izbiceni встановлено чотири такі турбіни із загальною потужністю 53 МВт, які мають забезпечувати середньорічне виробництво на рівні 101 млн кВт-год. В турбінному режимі витрата води через кожну становить 125 м3/с, в насосному — 53 м3/с.

Також принциповою відмінністю від інших станцій каскаду мав стати судновий хід, який би покривав нижню ділянку течії річки перед впадінням в Дунай. Це передбачало днопоглиблювальні роботи протягом 36 км зі створення судноплавного каналу шириною 45 метрів із глибиною 3,05 метра, а також обумовлювало включення до кожної греблі шлюзу, розрахованого на пропуск буксира з двома баржами по 1500 т. Шлюзова камера має розміри 168,5х12,5 метра та мінімальну глибину 3,75 метра. У складі кожної греблі заклали верхні ворота шлюзу, проте станом на середину 2010-х років ці споруди гідровузлів залишались недобудованими.

Окрім гідроенергетичної функції, комплекс також забезпечує постачання води для зрошення.

ГЕС Izbiceni, завершена у 1996 році, стала останньою серед створених на Олті за описаним типовим проектом. Первісно планувалось спорудити нижче від неї шосту станцію Islaz, проте після краху комуністичного режиму ця частина проекту так і не була реалізована.[1][2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hidroconstructia 1.1. www.hidroconstructia.com. Процитовано 20 червня 2017.
  2. Hidroconstructia 1.1. www.hidroconstructia.com. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 червня 2017.